Валь Ірина. Славлю землю, де я народилася
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про Тернопілля, Поділля, Волинь, Галичину
Славлю землю, де я народилася
Теплим спогадом, пам’яттю ніжною
Ти живеш, Тернопілля, в мені...
В снах являєшся казкою дивною,
Коли квітнуть сади навесні...
Стану хмаркою я невидимкою
Й полечу через ріки й поля...
І впаду дощовою краплинкою
На той двір, де в дитинстві земля
Пахла медом й пахучими травами
Й нам здавалася раєм вона...
Де до нас за жоржинами й мальвами
Усміхалася Мама з вікна...
Літнім ранком прозорим — росинками
Я зависну над кожним кущем,
А зимою — густими сніжинками
Землю вкрию всю білим плащем.
Щоб земля та, де я народилася
Й що колискою й домом була,
Стиглим житом довкола встелилася
Й внукам нашим на радість цвіла.
Стану піснею я солов’їною
Й полечу в ті священні краї...
До землі, що такою є рідною,
Щоб прославити ім’я її.
Ірина Валь.
Джерело:
поет. збірка «Тримаю сонце у долонях...», К., «Укр. письм.», 2004.
[Інф.: 30.12.2008. Оновл.: 22.06.2014]
