Будний Степан. Тернопілля
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про Тернопілля, Поділля, Волинь, Галичину
Тернопілля
(скорочено)
Напувай мене вітрами п’янко,
Бийся в груди житом запашним.
У твої я закохався ранки,
Впився сонцем, чистим і ясним.
Тут земля ще пам’ятає досі
Теплі руки прадідів моїх.
Їх чуття, що в пісні збереглося,
Розцвітає між нових доріг.
Я беру його у серце юне,
Щоб палкіше землю цю любить,
Де незримі натягає струни
Жайворону сонячну блакить.
Де Тернопіль з попелу підвівся,
Величавим озером заграв.
Все моє! Я серцем загорівся
І про тебе пісню заспівав.
Тож цвіти пшеницею і зіллям —
Над тобою сонце йде в зеніт,
Тернопілля рідне, Тернопілля,
Земле мила,
Барвінковий цвіт!
1956
Степан Будний.
Джерело:
ж. «Тернопіль», №5-6 за1994;
поет. збірка «Син землі», Львів, «Каменяр», 1997.
[Інф.: 14.11.2009. Оновл.: 22.06.2014]
