Вихрущ Володимир. Осокори

Осокори

Дивоцвітом горять Медобори:
Доторкнулась крильми їх зоря;
Осокори мої, осокори.
Моя радість і туга моя.
Рідна Стрипа, як мати єдина,
Під вікном рута-м’ята росте.
В моїм серці розквітла калина
І колосся шумить золоте.
Ріс на батьківськім щедрому долі,
Босий слід залишив на ріллі,
Кучерявого ясена болі
Відчуваю у ріднім селі.
В сни приходять любимі простори,
Надвечір’я і спів солов’я,
Осокори мої, осокори,
Мої болі і мрія моя.

Поет Володимир Вихрущ

Володимир Вихрущ.

Джерело:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994 рік.

[Інф.: 09.09.2012. Оновл.: 23.05.2014]