Корінь Андрій. Іванна

Іванна

Ой виросла в нас калина
На крутій горі,
Бо посадила її дівчина
Вночі на горі.
Ой билися наші повстанці
З ворогами на крутій горі,
А дівчина в той час спала —
Почула вві сні.
Прибігла вона до милого
На круту гору.
Ой, милий, що з тобою,
Що ти лежиш на зеленій траві?
Зелена трава, кров червона —
Повстанець лежить.
А Іванну серце болить,
Бо хлопця любить.
Мила моя, мила моя,
Не жалій кріса,
А стріляй цих ворогів —
Це наша земля.
А вороги з гаю вийшли,
Стали насміхатись,
А Іванна схопилась за кулемет,
Стала їх косити.
Коса косить, трава падає,
А вже покіс є.
Аби взнали ті вороги,
Хто Іванна є.
Аби вороги не казали,
Що дівчина скупа,
Ще дві гранати кинула
В тил на ворога.
А як тільки сніг з гір зійде,
Прийде ця весна,
Спішить мила до милого —
Це її пора.
Впаде вона на могилу,
Молитву шепоче.
А соловей на калині
Гарненько щебече.
А давно вже коси
Побіліли в Іванни,
Неначе сніги.
А повстанці сплять
В могилах
Завжди молоді.
І знову народилась
Мала Іванна в Галичині.
Як потрібно буде,
Скосить більшовицькі бур'яни.

Андрій Корінь

Андрій Корінь.
с. Жнибороди Бучацького району.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №83(15091) від 14.10.2009 року.

[Інф.: 23.01.2010. Оновл.: 05.09.2012]