Полетко Орися , Ґеля Анна, Василечко Стефанія. Вірш на 80-ліття Катерини Полетко

Вірш на 80-ліття Катерини Полетко

На мелодію пісні «Із сиром пироги»

1. Кохана ювілатко, Катрусю Полетко,
Бабусю, мамо, цьоцю, та гарна сусідко.

Чи чула, чула, чула,
Чи чула, чула ти,
Що уже 80
Років тобі пройшли.

2. Тому ми всі зібрались сьогодні у корчмі,
Щоб трохи святкувати й співати пісні.

Чи хочеш люба наша
Почути ті слова,
Що ми їх написали
Від щирого серця.

3. Посада Риботицька звано оце село,
Яке від Перемишля було не далеко.

Та там в одній хатині
Василечки жили,
Ганя та Василь звались —
Катрусині батьки.

4. Трьох братів, трьох сестричок Катерина мала,
Любились вони сильно, гарна була сім’я.

Та лихоліття війни
Принесли жаль та сум,
Розлучили родину
На всю дальшую путь.

5. Мамі було 16, коли прийшов цей час,
Прощати рідних батьків, та далеко їхать.

Влади їм обіцяли,
Що скоро прийде час,
Коли й вони зможуть
До хатоньки вертать.

6. Але була це брехня велика та лиха:
В Німеччині лишились вони на все життя.

Та Катруся тужила,
Проливала сльози,
Та змінить не зуміла
Нелегкої судьби.

7. Побіч неї стояла, помагала в біді,
Двоюрідна сестричка, Павлінка звали їй.

Та треба було колись
Погодитись із тим,
Що усе помінялось
На рідненькій землі.

8. Україна попала у руки ворога
І вже не було куди вертатись назад.

Але мама Катруся
Сильна була дівка,
Зберегла українство
До нинішнього дня.

9. Приліпився до неї високий гарний пан,
Йосиф Полетко звався, та Катрусю си вкрав.

А Катруся любила
Усе струнких панів
Та зразу залюбилась —
Хотілась одружить.

10. Почалось інше буття у щастю та журбі,
Бо мама захворіла на довгії роки.

Але попри хвороби
Народилась Люба:
хоч лікарі сварились
Мама не боялась.

11. Та так минали роки, нелегкії були,
Але настало сонце з приходом Орисі.

Мама дуже стидалась,
Що вагітною стала:
Скоро передумала
Та щаслива була.

12. Прийшли у їхнє життя дві маленькі доньки,
Ельвіра та Орися, з Любой було їх три.

І мама дуже сильно
Тішилась тим добром,
Що файних доньок мала,
Не журилась лихом.

13. Та усе тяжколіття перейшло ніби мить,
Народились внучата, відкривсь наново світ.

І мама Катерина
В великій родині,
Два зяті — Петро, Бібі —
Добавили сім’ї.

14. В Польщі й Німеччині стрічаємося ми,
А мама Катерина робить нам пироги.

Чи чула, чула, чула,
Чи чула, чула ти:
Любимо ми всі тебе
Та з сиром пироиг.

15. На 80 років співаєм грімко ми,
Щоб жила нам ще довго, ліпила пироги.

Многая і благая,
Многих же тобі літ,
Жий нам сто кріпких років,
Катрусю, Любко всіх.

23.06.2007

Склали: Орися Полетко (дочка), Анна Ґеля (сестра зятя), Стефанія Василечко.

Джерело:
з рукопису.

[Інф.: 04.12.2008. Оновл.: 05.09.2012]