ВАСИЛЕЧКО Микола. “Стрипа в Дністер влива нестримні води...”

Село Жнибороди Бучацького району

* * *

Стрипа в Дністер влива нестримні води,
На берегах росте зелений ліс,
А на узліссі рідні Жнибороди, —
Там народивсь я і з дитинства ріс.

Долав шляхи від школи і додому
І знов до школи стежечка вела.
Хоч відчував і прикрощі, і втому,
Знання я пив, немовби з джерела.

Моє село навчило усміхатись,
Але й навчило плакати мене,
Тут я збагнув, що треба шанувати,
І ця любов, я знаю, не мине.

Йому в офіру я дарую вірші,
Дарую все, що маю, що здобув,
Життя іде, чи краще, а чи гірше —
Я про своє коріння не забув!

Згадайте й ви своє село чи місто,
І пам’ятайте: краще все — своє!
І хай цей спогад у спекотне літо
Дощем рясним у серце вам проллє.

Микола ВАСИЛЕЧКО.

Джерело:
з рукопису.

[Інф.: 2008. Оновл.: 06.09.2012]