КАРАЇМ Мирон. Як жили і ґаздували в Бучацькому районі 100 років тому

  • Друк

Бучаччина, Бучацький район



ЯК ЖИЛИ І ҐАЗДУВАЛИ В БУЧАЦЬКОМУ РАЙОНІ 100 РОКІВ ТОМУ

Століття тому Бучацький район, як і вся Галичина, входив до складу Австро—Угорщини. Територія району в 1900 році складала 119,3 тисячі га, з яких 96,6 процента олодатковувались земельним податком, який не був високим — по 1,87 корони за гектар (для порівняння: 1 центнер зерна пшениці коштував 15 корон, жита — 12). Проживало всього 123.7 тисячі жителів. Євреї складали 12,9 процента від всього населення. Щорічно народжувалось 46 дітей на тисячу жителів, а вмирало — 31. Середньорічний приріст населення складав 1,2-1,3 процента. На сто чоловік населення українською мовою розмовляли 59,5 процента, польською — 40,1, німецькою — 0,4.

У районі було 89 сільських рад (ґмін), при яких функціонувало 70 кас взаємодопомоги. Всього діяло 58 шкіл, в тому числі 4 приватні, в яких навчалося 10,2 тисячі учнів. В 53-х школах було лише по 1-2 класи, в решти 5-и по 3-7. В 35 школах навчання проводилося українською мовою, в 23 — польською. Лише в 2—х школах хлопці і дівчата навчалися окремо, а в решти — разом. Зовсім не мали змоги навчатися 29,5 процента дітей. На 100 жителів вміли читати лише 22,4 процента чоловіків і 16,7 процента жінок. Учнів в школах навчали 112 вчителів, з яких половина була чоловічої статі. Середня зарплата одного вчителя в рік складала 1238 корон. На ці гроші тоді можна було придбати 103 центнери зерна пшениці. Вчителям сільських шкіл сільради виділяли по 1 морґу (0,56 га) землі для ведення домашнього господарства, а в тих місцевостях, де не було вільних орних земель, видавалась грошова компенсація. В Бучачі була також нижча гімназія для хлопців, у якій навчалися 504 учні, в тому числі в початкових класах — 354, в старших — 150. В гімназії навчалося 68 процентів поляків і 32 проценти українців.

Для лікування хворих в приватних лікарнях було 12 лікарняних ліжок. В них працювали 6 лікарів, 2 хірурги, 35 акушерок, 6 аптекарш, 4 ветеринари. Була і аптека. Середня тривалість перебування одного хворого в лікарні становила 19,5 днів. Існували 2 будинки для престарілих, в яких перебувало 79 чоловік.

Населення району сповідувало: 59,5 процента греко—католицьку віру, 27,6 — римо-католицьку, 12,9 — іудейську, 0,02 — євангелістську (протестанську).

Для підтримання порядку і охорони в місті і селах району були 3 дільничні (поліцаї) і 9 жандармів.

В обробітку знаходилось 69,87 тисячі га ріллі. Лісами було зайнято 19,6 тисячі га і майже всі вони булм приватними. Луками було зайнято 7,9 тис. га, пасовищами — 5,93, садами — 4,0, озерами 0,25. В районі були 84 поміщицькі маєтки.

Пшеницю вирощували на 8,4 тис. га, жито — 8,6З, ячмінь — 7,0. овес — 7,2. Їх врожайність в 1901 р. становила відповідно 12,1; 10:2; 9,4 і 5.9 ц/га. Для сівби, косовиці і обмолоту зернових було 25 сівалок, 22 парові і 24 кінні молотарки та 53 кінні січкарні, а для переробки зерна 4 парові і 73 водяні млини. Решта робіт виконувалась вручну.

В районі було 93 сільсько-господарських і лісних підприємств та 120 промислових, в яких працювало відповідно 738 і 1342 чол. Серед промислових переробних підприємств були 23 гуральні. Робітників для промисловості готувала фабрично—заводська школа, в якій навчалися 123 учні. Функціонували 26 рільничих товариств. В районі було 16 читалень, в тому числі 15 українських і 1 польська.

Поголів'я сільськогосподарських тварин складало: великої рогатої худоби — 32,7 тисячі голів, коней — 15,6, овець — 7,1, свиней — 19,95, бджолосімей — 4,36, домашньої птиці — 164.

Мирон КАРАЇМ,
старший науковий співробітник
Буковинського інституту агропромислового виробництва.

Джерело:
г. «Нова доба» №5(7900) від 09 лютого 2001 року.

[Інф.: 08.05.2010. Оновл.: 05.09.2012]