КОЗАК Микола. Султан Магомет ІV впасноруч повернув дітям потоцького з Бучача їхні фамільні коштовності

Бучаччина, Бучацький район

Це було так

СУЛТАН МАГОМЕТ ІV ВПАСНОРУЧ ПОВЕРНУВ ДІТЯМ ПОТОЦЬКОГО З БУЧАЧА ЇХНІ ФАМІЛЬНІ КОШТОВНОСТІ

Після підписання Бучацького трактату про перемир’я між Польщею і Туреччиною 18 жовтня 1672 р. землі Поділля, в тому числі і Бучач, опинилися під владою Туреччинн. Під час окупації, яка тривала до 1683 р., місто, надто бучацький замок, зазнало серйозних руйнувань. Особливо руйнівним був рік 1676-й, коли турецько-татарське військо під командуваннян Ібрагіма Шайтана Паші знищило місго і замок, помстившись таким чином Польщі, яка відмовилася виконувати умови бучацького миру, вважаючи його ганебним для себе. Отож, як виглядав Бучач після цих подій? Про це ми дізнаємося із записів француза Далерака. Перебуваючи на службі у короля Яна ІІІ Собеського, він відвідав місто у 1684 р. I ось як описав свої враження.

Річка Стрипа розділяє Бучач на дві частини: одна належить до Русі Червоної, друга — до Поділля. Стрипу вважають кордоном між двома провінціями. Навколо міста підносяться невеликі пагорби і навіть у самому місті вони є. Бучач був колись мурований і зі всіх сторін оточений чотирибічними баштами, від яких тепер залишилися тільки мури у зріст людини.

Замок, збудований з каменю в кілька високих поверхів, з грубими і міцними мурами, височіє над містом на вершечку похилої гори. Замкове подвір’я оздоблене рядом галерей і багатьма іншими архітектурними прикрасами. Посередині — прекрасний фонтан, з якого б’ють струї надзвичайно холодної і чистої води. Саме положення замку було б захоплюючим, бо узгір’я, на якому розташована будова, досить високе і э трьох сторін стрімке і скалисте. Однак над одним із крил замку височить набагато вища гора (Федір-гораавт.), яка псує всю симетрію. До того ж із сторони північного в’їзду з вузькою долиною навпроти височить ще інша гора, на якій стоіть мурована українська церква (св. Миколая — авт.). Якби у цьому місці поставити батарею гармат, була б вона згубною як для замку, так і для самого міста, яке має тільки башти для оборони, а замок оточений лише кількома окопами, вкритимм каменем.

Навколо міста з обох сторін узгір’я знаходяться чисельні городи з великою кількістю джерел, Хлопи будували собі... хати і жили тут же, перед брамами міста і під гарматами замку (передмістяавт.). У самому місті, завжди виставленому на напад поганців (турки і татариавт.), живуть тільки жиди і декілька поляків. Воно складається із знищених і напівспалених будинків, декількох дерев’яних корчм, покритих соломою. Посередині Бучача пливе струмок, який приводить в рух два чи три млини.

Бучач колись був дуже відомим і оборонним містом важливого стратегічного значення, тому султан Магомет IV, після зайняття Кам’янця в 1672 р., сам прибув сюди під час облоги міста. Бучач належить до маєтків дому Потоцьких. Але коли султан з’явився під містом, в замку перебувала тільки матір з малими дітьми. Ані замок, ані місто не могли дати гідної відсічі нападникам.

Місто впало після дуже короткої оборони, замок віддала султанові сама дідичка (жінка Потоцького Тересаавт.), за що була удостоєна значного захисту від переможця. Магомет не був настільки диким, щоб йому були не знайомі звичаї цивілізації. Він забажав побачити дітей пані Потоцької, до яких поставився чуйно. Стривожена мати подарувала йому коштовності, але султан не прийняв їх. Однак, боячись, щоб його відмову не сприйняли як погорду, взяв коштовності з рук матері і власноруч віддав їх одному з дітей...

У 1672 р. турки зруйнували тільки одну частину міста та замку бучацького і лише в 1676 р., а саме в час битви і миру журавенського, справа знищення була закінчена. і так жорстоко, що з мурів і башт залишилися руїни, а будинки були зовсім знищені.

За чверть милі від міста на пагорбі серед розлогої рівнини стояв біля лісу ще один замок (Підзамочокавт.). Він теж не уникнув знищення і сьогодні є напіврозваленим, із спустошеним будинком.

Підготував Микола КОЗАК,
учитель історії, працівник краєзнавчого музею.

Джерело:
г. «Нова доба», №19(7914) від 18 травня 2001 року.

[Інф.: 30.03.2010. Оновл.: 05.09.2012]