Мельничук Богдан. Нічні тривоги

Нічні тривоги

Крізь силу всміхаєшся, мій посивілий друже,
Війна не змолола тебе на мливо байдуже,
І сльози ховаєш, намацуєш зором вікно,
Згадавши полеглих у зоні пекельній АТО.

Удень ніби добре все, ти на перепочинку:
Втішаєш дружину вміло, гойдаєш дитинку...
Біда уночі: прилітають, немов кажани,
Примари з триколором: жахи з Москви та війни.

Тоді так кричиш, аж здригаються стіни вкотре,
Видіння страшне, якщо і за спалах коротше.
Дружина молитву шепоче: благають уста,
Щоб щезла назавжди із неньки Вкраїни війна.

Поет Богдан Мельничук

Богдан Мельничук.
м. Тернопіль.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №92 (15620) від 14 листопада 2014 року.

[Інф.: 06.03.2015. Оновл.: 06.03.2015]