Бінцаровська Алла. Над землею тумани (пісня)

Над землею тумани

(пісня)

Над землею тумани,
Наче сум за синами,
Наче сум за синами,
Що не стріли весни.
І тепер на світанні
За ними зітхають,
Так важко зітхають
У полях полини.

Ой, ті гіркі полини,
У полях полини…

Розійдіться, тумани,
Бо не видно за вами,
Бо не видно за вами,
Що квітує земля.
Ой, сини, поверніться
У думах, у пісні,
У жалібній пісні
Ви, сини, з небуття!

Ой, обірвалось життя,
Обірвалось життя…

Над землю тумани
Сивиною упали,
Сивиною упали
Та й на скроні батьків.
Назавжди зупиніться,
Всі війни на світі!
На білому світі
Не вбивайте синів!

Ой, не вбивайте синів!
Твоїх, земле, синів…

Алла Бінцаровська.
м. Тернопіль.

Джерело:
Вірш надісланий авторкою.

[Інф.: 26.01.2015. Оновл.: 26.01.2015]