Кліщ Богдан. Вставай, Україно!

Щеплення від сепаратизму

Я вражений тим патріотизмом, який дарують всім нам, особливо на Донбасі, мешканці Тернопільщини і в цілому Західної України, небаченим волонтерським рухом і турботою за єдність. Я вважаю себе міцним чоловіком, але інколи сльози навертаються на очі саме від відчуття вашої підтримки сходу нашої країни. І я не соромлюсь таких сліз. Повірте мешканцю Донецька: 70% донеччан завжди вважали себе невід’ємною частиною України, сьогодні цей відсоток ще вищий. Але 20 чи 30 відсотків маргіналів виявилися активнішими, агресивнішими, більш згуртованими і, врешті-решт, створили ту викривлену «картинку», яка дала змогу фашисту Путіну запровадити так звану ДНР, а потім «Новоросію».

Ми, і не тільки патріоти, а й більшість мешканців Донбасу, не бачимо себе поза Україною. Ми готові на будь-які втрати та руйнування, але наша українська армія має з перемогою пройти через всю Східну Україну, аж до кордонів із Росією. А та біда, яка спіткала наш регіон, є прямим наслідком нашого політичного вузькомислІя, пасивності, байдужості, наївної віри у порядність «старшого брата». І я вважаю, що ця велика біда і велика людська кров стануть найнадійнішим щепленням від будь-якого сепаратизму на віки.

Вставай, Україно!

Підіймайся, Україно, та вставай до бою!
Ворог підлий та підступний навис над тобою.
Вузи братські розірвавши, вдаривши у спину,
То лихий народ сусідній вимага данину.

Нашу землю неподільну розділити хоче.
Його совість спаплюжена заплющила очі.
Гей, вставай, народе вільний, бо настав твій час,
Плаче й кличе Україна кожного із нас.

З нами правда, з нами сила, віра нездоланна,
Йде за землю нашу війна Вітчизняна!
Наша воля та звитяжність в здобуванні мрії
Не дають царю новому дихати спокійно.

Наші землі неосяжні у вогні палають,
А міста і села наші захисту благають.
Тож згадаймо предків наших звитягу і славу,
Що віками прославляли козацьку державу.

Гей, вставай, народе вільний, бо настав твій час,
Кличе ненька Україна кожного із нас.
З нами правда, з нами сила, віра нездоланна,
Йде війна за мрію нашу, війна Вітчизняна!

Ми, сини народу свого, несемо у серці
Те, чого не знають підлі іноземці.
Це любов до Батьківщини до самопожертви,
Непокора й відчайдушність, презирство до смерті.

Вже із півночі на південь, з заходу до сходу
Об’єднались українці за свою свободу.
Гей, вставай, народе вільний, бо настав твій час,
Кличе мати Україна кожного із нас.

З нами правда, з нами сила, віра нездоланна,
Йде війна за волю нашу, війна Вітчизняна!
Ще не вмерла Україна й не родивсь небоже,
Що країну нашу любу зневолити зможе.

Не здолати нас, вороже, навіть поодинці,
Бо ми дужі, бо ми чесні, бо ми українці.
Перемога буде наша і знамено наше
Буде гордо майоріти ще вище та краще.
Гей, вставай, народе вільний, бо настав твій час,

Кличе рідна Україна кожного із нас.
З нами Бог і правда Божа, віра нездоланна,
Йде війна за долю нашу, війна Вітчизняна!

Григорій Іщенко,
патріот Донбасу.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №82 (15610) від 10 жовтня 2014 року.

[Інф.: 08.12.2014. Оновл.: 08.12.2014]