Філенко Наталія. За кого гинете, сини?

За кого гинете, сини?

Чому ви гинете, сини?
Чому поля устелені тілами
І цвинтарі засіяні гробами
Землі вкраїнської дітьми?
«Чому ж ви гинете, сини?» —
Питають вбиті горем батько й мати,
Питають очі юної, вже сивої вдови
І серце ненародженого ще дитяти.
Чому ви гинете, сини,
В розквіті сил і на своїй землі?
Вам в серце цілять вороги,
А в душу ціляться «свої»…
За кого гинете, сини?
За тих, що «Слава Україні!»
Кричать у вишиванках, а самі
Її грабують, зранену, в руїні?
«Свої» — це олігархи-депутати,
«Свої» недолюдки, що нині, в такий час
До влади рвуться, мов до падлини собаки…
Їм не до вас, сини. І не до нас.
А совість де? — хтось запитає.
Я відповім: її немає!
В таких вже совісті нема…
Вони ж розп’яли Україну, як Христа!
За тридцять срібняків вони нас всіх продали,
Добро прибили до землі, а правду розтоптали!
А вам, сини, ціною власного життя
Вернути людям віру, волю треба.
Омиту кров’ю і слізьми, як страдницька душа.
Душа солдата, що летить до неба.
Царство Небесне вам, сини,
Хай душі з Богом спочивають.
І слава Україні! Бо Україна — це сьогодні ви.
І вічна пам’ять. Бо герої не вмирають!

Наталія Філенко,
уродженка с. Бишок Козівського району.
Валенсія — Тернопіль.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №79 (15607) від 1 жовтня 2014 року.

[Інф.: 04.12.2014. Оновл.: 04.12.2014]