Плюта Вікторія. Нам рідними не бути

Нам рідними не бути

Нам рідними не бути:
Лунає постріл збоку…
Ну як тебе забути
І усмішку широку?

І подвиги з тобою,
Ще досі гріють душу…
Розлучені війною,
І я стріляти мушу.

Нам рідними не бути:
Тепер кордон між нами,
А навкруги лиш чути:
«Вони ж були братами».

Вікторія Плюта.
м. Тернопіль.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №74 (15602) від 12 вересня 2014 року.

[Інф.: 01.12.2014. Оновл.: 01.12.2014]