Чопко Любов. Україно, вставай!

Назад нам разом вже не йти

Я молю Бога, я прошу небо:
війни не треба, війни не треба!
Нас б’ють із «Градів» і «Ураганів»,
все зло російське над головами.
Нас б’ють за правду, нас б’ють за волю
і за бажання бути собою.
Зніміть хрести, злі бусурмани,
ви не брати, не християни!
Ви не герої, ви кровопивці,
прокляті небом братоубивці!
Хати палають, палає небо,
а до світанку дожити треба.
Ще так далеко до того ранку,
та я стоятиму до останку.
Ще серце б’ється, душа ще в тілі
і лиш на Бога одна надія!
Одна надія на Матір Божу,
що захистить нас і допоможе.
Не плач, матусю, я не боюся,
я жити хочу та не здаюся.
Герої, сину, живі у Бога
за нами правда і перемога!
Гонімо, браття, злих сіроманців,
згадаймо славу трьохсот спартанців.
Згадаймо Січ, козацьку славу,
ми відступати не маєм права!
Гей, всі до бою! За честь і волю!
За Україну! За кращу долю!
За нами правда і поміч Бога!
За нами мир і перемога!

Любов Чопко.
м. Тернопіль.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №74 (15602) від 12 вересня 2014 року.

[Інф.: 01.12.2014. Оновл.: 01.12.2014]