Федчишин Ігор. Лист із Майдану

Майдан. Київ. Вулиця Інститутська. 20 лютого 2014 року

Лист із Майдану

Шлю вісточку, мамо, тобі із Майдану,
холодна бруківка мене обніма —
лежу весь у ранах з щитом дерев’яним
і кров’ю пишу наостанок слова.

Он цілиться снайпер в ледь зведені груди...
напевне цей лист найкоротший, пробач.
Прощай, рідна матір, прощай, моя люба,
вночі сумну вістку принесе пугач.

Безмовнеє тіло мої побратими
привезуть в село з перемогою враз,
пропитані димом, побриють чуприни
і підуть на схід захищати Донбас.

І я разом з ними ангеликом волі
знамена від куль розправляти в огні.
Така України й твоя, мамо, доля —
народжувать і хоронити синів.

Коби не даремними кров та і сльози,
коби всі ці жертви останні були.
Прощай, рідна нене. Прошу тебе, Боже!
Позволь матерям зустрічати живих.

Ігор Федчишин

Ігор Федчишин.
м. Хоростків Гусятинського району.

Джерело:
Вірш запропонував автор;
http://http://poezia.org/ua/id/40677/personnels

[Інф.: 19.11.2014. Оновл.: 19.11.2014]