Стронська Віта. Я повернусь...

Я повернусь...

Українським солдатам та їх дружинам

Лебідко моя, я скоро вернуся,
Неначе у перше тебе обійму.
Я з ворогом лютим за правду борюся,
І тільки тобою зараз живу.

Кохана моя, ти не плач, не журися!
Мене береже молитва свята.
Ти вір в перемогу й за мене молися,
Молися, кохана моя золота!

Не плач, я благаю, бо серденько рветься.
Твій біль відчуваю, але не боюсь.
Все скоро закінчится — спокій вернется,
І я, моя мила, до тебе вернусь.

Та ми заживемо у вільній країні,
У мирі зростити щасливих дітей!
За це віддаю свою честь Україні!
За віру! За правду! За наших людей!

Віта Стронська.

Джерело:
Вірш надісланий авторкою.

[Інф.: 11.11.2014. Оновл.: 11.11.2014]