Бойків Лідія. Гордіться мною

Меморіал на місці загибелі Ігоря Костенка на вул. Інститутській у Києві

Гордіться мною

Про нього пам'ятатимуть усі,
Він став героєм на своїй землі.
Тій, що зіткана з героїзму.
Все забувається, хіба напишуть пісню.
«Матусенько, лиш в тобі буде жити рана,
Пробач, не попрощався, можливості не мав я.
Повір, я не хотів, щоб таке горе сталось,
Не плач, живи і в серденьку май пам'ять.
Гордися мною, адже я тепер патріот,
Молися, мамо, до Бога, до висот.
Він допоможе, і я вас не забуду,
В тяжку хвилину підтримувати буду.
Ще накажи сестричці, щоб молилась,
А ще щоб добре в інституті вчилась.
І з батьком не сваріться ви, матусю,
Підтримуйте його, він зараз теж не в дусі.
Люблю вас всіх, та Україну більше,
Й поліг я, як в отій прекрасній пісні.
Тепер вже не почуєте мене,
Хіба що в снах прийду, неначе неземне.
І ви побачите тоді мене востаннє,
Більш не прийду, не хочу ворушити пам'ять.
Вам тільки зараз, мамо, важко,
Все заживе, повірте, вам поможе Божа ласка».

Лідія Бойків.
с. Зубрець Бучацького району.

Джерело:
г. «Нова доба», №13(8583) від 28 березня 2014 року.

[Інф.: 01.09.2014. Оновл.: 01.09.2014]