Лисиця Софія. Докір Путіну
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про війну, Україну й героїв АТО
Докір Путіну
Я не зумію нелюду сказати «пане»,
Хай мучить деспот нас до крові,
Та перед дурнем не впадемо у поклоні.
Звертаюся до вас, але… Чому ж до «вас»? До тебе!
Знову невинних в нас забрало небо.
Знов плаче українська вся родина.
Я вже не впевнена, що ти — людина.
Зустрінься поглядом з очима болю,
А не ховайся в темних ти кутках.
Ми хочемо від тебе лиш спокою,
Ми люди — не ляльки в твоїх руках.
Хай бачить світ лиш істинні обличчя,
Бо маски зняті з них уже давно.
Хай бачить світ, хто ворог, хто — «добыча»,
Кому всі привілеї в битві цій дано.
Й нехай останній лицар на коліна стане —
Я не зумію нелюду сказати «пане».
Софія Лисиця.
смт Вишнівець Збаразького району.
Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №66 (15594) від 15 серпня 2014 року.
[Інф.: 19.08.2014. Оновл.: 19.08.2014]