Панькусь Микола. Рідна Україна

Рідна Україна

Люблю тебе, я рідна Україно!
Люблю твої я села і міста,
За тебе я, моя єдина,
В борні віддав би і життя.

В труді важкім післявоєннім
Промчались юності літа,
В житті важкім і злободеннім
Чинив я добрії діла.

Писав вірші про Україну,
Її героїв і народ,
Як катував нас до загину
Загарбницький московський зброд.

Тоді нас звали куркулями,
В товарняках везли в сибірську даль.
І мерзли руки, вкриті мозолями,
Нестерпним болем проривався жаль.

Ми вижили, живем і будем жити,
І бусурманськая Москва нам не страшна,
І з усім світом будемо дружити,
«Фашистская Москва нам не нужна».

Пішов би я Вкраїну боронити —
Та вже старий, не та пора.
Хотілося б ще трошечки пожити,
Поки сконає Путін - Гітлер номер два,

Тоді б віддати душу Богу,
А прах віддать святій землі,
Щоб помолились люди Богу
За мир і спокій на землі.

Микола Панькусь.
м. Ланівці.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №62 (15590) від 1 серпня 2014 року;
г. «Вільне життя плюс», №90 (15618) від 7 листопада 2014 року.

[Інф.: 17.08.2014. Оновл.: 01.02.2015]