Голик Орест. Що буде, як війни зірветься динаміт?

Що буде, як війни зірветься динаміт?

Зав’язані немовби очі,
Забитий кляпом міцно рот.
Із тягарем великим за плечима
Іду до вас, до всього небайдужий патріот.
На жаль, не можу я мовчати
І з жахом споглядати це усе.
Волати хочеться, кричати.
А хтось ще думає, що якось пронесе.
В країні стало неспокійно,
Надходять вісті дуже злі.
Чи почуваємось надійно,
Коли чатує ворог біля нашої землі?
В повітрі пахне вже війною,
Сталеві жорна котяться на нас.
Чи станемо могутньою стіною
Супроти ворога підступного в цей час?
Щораз гучніші чуємо погрози,
Що долітають із червоного Кремля,
І москалячі бачить світ курйози,
Від жаху та обману вже здригається земля.
На превеликий дуже жаль,
Повільно в світі б’ють тривогу,
А до зубів озброєний москаль
Торує танками в цей час до нас дорогу.
З нерозумінням дивним світ
Та ще й шоковано на все це споглядає.
Що буде, як війни зірветься динаміт?
Хіба до розуму назад шляху немає?
То хто кривавий зможе відвернути
Від України нашої багнет?
Про це старається збагнути
Душею розтривожений поет.

Орест Голик.
м. Чортків.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №55 (15583) від 11 липня 2014 року.

[Інф.: 17.08.2014. Оновл.: 17.08.2014]