Голик Орест. З чим солдатам йти на танки?

З чим солдатам йти на танки?

Був я три рази в Києві. Потім лікував легені від опіків вибухівками. Бачив усі ті страхіття і думав, як підступно нас завойовували московські ставленики, а ми не могли опиратися. Вони знешкоджували українську армію, розпродували її, знижували до неможливого боєздатність.

Нині бачимо нові події, інтервенцію в Крим. І знову постає питання української армії, знищеної. Та вірю, що ми витримаємо і це випробування, що загарбники з ганьбою повернуться на свої терени. Адже стільки хлопців молодих загинуло на Майдані не за те, аби путінські прислужники нас принижували надалі. Хай Господь нам помагає!

Вже летять з телеекрана
Все тривожні вісті:
У нас армія погана,
Війська тисяч двісті.
Воювати не готові,
Армію розкрали,
У цім винні лиш військові,
Що пости високі мали.
Все почалось з президента,
А за ним йшли генерали.
Знищили вони дощенту
Армію свою, продали
Собі ж землі, а техніку
На металобрухт здавали,
У той час котеджі-замки
Хутко будували.
Влада корумпована
Від верху до низу.
Легко собі наживалась —
Нам робила кризу.
А сусіди наші справно
За цим слідкували,
На проблемі мови легко
Руки нагрівали.
Тій Москві служили вірно
Українські «дяді»,
Які й нині ще сидять
У Верховній Раді.
Кривавого ми прогнали,
Мало не убили,
Якби ж справне військо мали,
В дурнях не ходили б
Нині. З болем дивимось новини.
Чого ми чекаєм?
Чи останньої години?
Он Крим відбирають!
Керманичі безпорадні,
Не зна, що робити.
Наші хлопці уже ладні
Голіруч їх бити.
З чим солдатам йти на танки,
На чужі гармати?
За чиєсь злодійство мусить
Народ весь страждати!
Та як би зле не було,
Орду ми зупинимо.
Війська уже прибуло,
Тож ми не загинемо!
Завзяття і доблесті
Нам не позичати,
Богу ми помолимось,
Благословить мати.

Орест Голик.
м. Чортків.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №25 (15553) від 2 квітня 2014 року.

[Інф.: 17.08.2014. Оновл.: 17.08.2014]