Корецька Леся. На Майдані стоять вояки...

Майдан. Київ. Мати з іконою навпроти силовиків на вулиці Грушевського. 21 січня 2014 року

Ставши вдовами, знову зблизились

Є в мене подруга, щира порадниця Леся Корецька (Селезньова). Це чудова жінка, любляча мати. Ми дружили ще в школі, потім життя розвело нас по різних дорогах. А тепер, ставши вдовами, ми знову стараємося підтримувати одна одну. Діти наші живуть далеко, бачимося з ними рідко. У Лесі Михайлівни дочка Ірина та син Ігор. Ростуть четверо внуків. Коли вони мають приїхати в гості, бабуся пече для них смачнющі торти.

Тиха й лагідна, з блакитними, як небо, очима, моя подруга ще й дуже талановита людина. Вона пише гуморески, вірші, присвяти до ювілеїв рідним і друзям. Коли ми з однокласниками зустрічаємось, то завжди просимо Лесю почитати нам щось новеньке. Один із віршів подруги надсилаю і «ВЖ плюс». Він написаний на початку лютого під враженнями від Майдану. Материнське серце передчувало біду. Дай Боже, щоби таке жахіття більше не повторилося.

Вікторія Ліфанова.
смт Скала-Подільська Борщівського району.

На Майдані стоять вояки,
А навпроти — синочок мій.
Проти рідних підуть вони,
Як почують команду: «В бій!»

Вони стоять у різну погоду,
Чекають на звірячий наказ,
Вони присягали народу,
А їх пригнали стріляти в нас.

Діти людські, прошу, схаменіться,
Бо проллються крові потоки.
По домівках своїх розійдіться,
Не ганьбіть молоді свої роки.

Сину мій, я за тебе боюся,
Щоб Майдан не став полем бою.
За всіх невпинно молюся:
Хто навпроти і хто з тобою.

Сини можновладців там не стоять,
На вкрадені гроші вони бісяться.
Ці діти не мерзнуть — спокійно сплять.
Їм не Майдан, а Канари сняться.

Моя опора, надія, моє дитя,
Не треба бандитів тобі захищати.
За твоє щасливе, світле майбуття
Я готова своє життя віддати.

На Майдані стоять вояки,
А навпроти — українці-браття.
Нехай в одну лаву стануть вони,
Щоб погасити розбрату багаття.

Леся Корецька.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №29 (15557) від 16 квітня 2014 року.

[Інф.: 17.08.2014. Оновл.: 17.08.2014]