Село Рукомиш Бучацького району

Село Рукомиш Бучацького району Тернопільської області



Коротка інформація про село

РУКОМИШ — село в Бучацькому районі. Підпорядковане Заривинецькій сільраді. Розташоване на правому березі р. Стрипа, за 5 км від райцентру і 7 км від найближчої залізничної станції Бучач. Населення 419 осіб (2007).

Вважають, що перші монахи поселились у Рукомиші наприкінці 13 ст. Перша писемна згадка — 1453. Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

Є церква св. Онуфрія (1768, мурована), каплички (1856 і 2006), фігури св. Онуфрія (18 ст., І.-Г. Пінзеля) і Матері Божої, Хресна дорога (2007). Працюють ЗОШ 1 ступеня, ФАП, бібліотека, торговий заклад. Є печерний храм; пам'ятки природи — Рукомиський явір і скелі; Рукомиське родовище травертину.

І. Матвіїв, В. Уніят.

ПЕЧЕРНИЙ ХРАМ — святилище, культова споруда у травертиновій скелі. Розташований на крутому правому березі р. Стрипа. Це — зал площею близько 25 м2. На стінах і стелі видно сліди від вирубування каменю. Вхід — висотою 1,5 м і шириною до 1 м — з південного боку. На північ від храму є ряд менших ґротів, вирубаних у скелі, які, очевидно, служили келіями для монахів. Неподалік входу - залишки стародавнього муру. Біля підніжжя схилу розташована мурована церква св. Онуфрія з 1,5-метровими стінами (збудована близько 250 років тому на місці однойменного дерев'яного храму). За переказами старожилів, печерні храм і монастир облаштували в 13 ст. 2 монахи Києво-Печерської Лаври, які тут зупинилися, рятуючись від татаро-монголів, коли Батий зруйнував Київ. Згодом їх силоміць переселили у новозбудований монастир оо. Василіян у м. Бучач. Скельний храм залишився, в ньому моляться досі. Нині він уособлює Божий гріб, тут лежить фігура Ісуса Христа, в Cтрасну п'ятницю сюди вносять плащаницю для поклоніння. До скельної церкви підведено освітлення, тут засклено вікно, настелено підлогу, є ікони. Цей храм — частина культового комплексу, до якого також належить церква св. Онуфрія, Хресна дорога, басейн для освячення води. Сюди приходять численні паломники.

О. Волік, Й. Свинко.

РУКОМИСЬКЕ РОДОВИЩЕ ТРАВЕРТИНУ — скупчення корисних копалин. Розташоване на південній околиці села. Придатне для виробництва облицювальних виробів і будівництва вапна. Розвідав трест «Київгеологія» (1975-77). Середня потужність — 4,5 м. Промислові запаси — 10 тис. м3. Родовище не розробляють.

В. Кітура, М. Сивий.

РУКОМИСЬКИЙ ЯВІР — дерево, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Зростає неподалік від церкви, біля травертинових скель. Оголошений об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільської обласної ради №131 від 14.03.1977. Перебуває у віданні місцевого селянського господарствава. Площа 0,03 га. Під охороною — клен-явір віком 370 років, діаметром 176 см, має науково-пізнавальну, історичну та естетичну цінність.

І. Сліпченко.

РУКОМИСЬКІ СКЕЛІ — геоморфологічне утворення, геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташовані біля села на правому схилі р. Стрипа, вище від церкви. Оголошені об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільської обласної ради №131 від 14.03.1977. Перебувають у віданні місцевого селянського господарствава. Площа 1 га. Під охороною — мальовничі травертинові скелі, в карстових порожнинах яких знайдено кістки багатьох видів дрібних голоценових тварин.

І. Сліпченко.

Джерело:
Тернопільський енциклопедичний словник, т. 3, Тернопіль, 2008.



Вірш про Рукомиш

Ольга ШИСТОПАЛЬЧУК

“Надійде лист, один лишень...” (Світлій пам'яті Ганни Яківни Слободян, жительки села Рукомиш)



Фотогалерея

Рукомиш: освячення пам’ятника - Rukomysh: sanctifying of monument - Rukomysz: święcenie pomnika
світлин — 66


Рукомиш із супутника

або дивіться збільшену мапу на сайті www.maps.google.com

[Інф.: 21.07.2008. Оновл.: 13.08.2012]