Шмігельський Петро. Бандерівка
- Деталі
- Категорія: Вірші та пісні про УПА на Тернопіллі
Бандерівка
У холодній тайзі, у совєтськім полоні
Я, дочка України, знущання терплю.
На голоднім пайку, у мозолях долоні,
У глибоких снігах зустрічаю зорю.
Тупуватий наглядач грізно блиска очима,
Офіцерськая мразь тягне душу з грудей.
Як то жаль, що нема у руках карабіна,
Лиш ненависть вогнем вилітає з очей.
Бо бандерівка я, із боївок Степана,
Де смерековий гай у підніжжя гори,
Де несуть журавлі у ранковім тумані
І пісні, і любов золотої весни.
Бо бандерівка я, з голубими очима,
Свій люблю рідний край, і Карпати, й Дніпро,
Вірність в серці живе, автомат — за плечима,
Щоби волю забрати не зміг в нас ніхто.
Нас на допит веде по ночах охорона,
А майор шаленіє, піднявши наган.
Там начальство сидить в генеральських погонах
І струною стоїть молодий капітан.
Он шампанське дають і до зради схиляють,
Але відповідь в мене для них лиш одна:
«Ми від вас Україну свою захищаєм,
Щоби вільно віками наша ненька жила».
Петро Шмігельський.
смт Коропець Монастириського району.
Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №25 (15553) від 2 квітня 2014 року.
[Інф.: 06.08.2014. Оновл.: 06.08.2014]
