Юрчак Мирон. «Пательня шкварків»
- Деталі
- Категорія: Вірші-присвяти газеті «Вільне життя»
Вже втретє газета «Вільне життя плюс» провела конкурс гумору та сатири «Пательня шкварків». Переможців нагороджували в редакції газети. Поетично про перебіг конкурсу-вечора гумору й сатири «Пательня шкварків» вам повідає Мирон Юрчак із Глинної Козівського району.
«Пательня шкварків»
Не забудемо ніколи
Про хвилини ті,
Коли щиро посміялись
В «Вільному житті».
Нас у середу зібрали
Не для крику й сварки,
А сказали сало різать
Й готувати шкварки.
Тут зібралися відомі
Кухарі й кухарки,
Й потягнувсь смачненький запах,
Бо вдалися шкварки.
Як почали господині
Тісто готувати,
Сир цідити і салати
Дрібно нарізати…
Приєднались до дівчат
Тут і наші хлопці,
Бо принесли сала шмат
Й ще щось у коробці.
І кусали язики,
Й пробували яйця
Гості наші залюбки
Від Юрка, від Зайця.
Ще й паштет смачний із сала —
«Кухонна перлина» —
Враз для всіх приготувала
Пані Хрущ Галина.
А смаколики солодкі,
Ніжні і рум’яні,
Доручили зготувать
Ми Назарків Ганні.
І з умінням ця газдиня
Взялася за справу:
Додала до цього всього
Ще й смачну приправу.
Затряслась від сміху кухня,
Ніби вдарив грім,
Коли шпичку гостру вставив
Орест наш — «Охрім».
Хтось спитав: «Де ти набрав
Тих колючих шпичок?»
«Між людей і поміж трав», —
Мовив Чоловічок.
Я не можу пригадати
Всіх, хто смажив нині,
Та подякувати хочу
Вправній господині.
Бо гостей вона зібрала
Славних пребагато,
Усміхнулася всім чемно
Й запросила в хату.
А в дорогу зготувала
Нам усім гостинці —
Так як личить-подобає
Українській жінці.
Я отримав тут пательню
Й навіть кільо сала!
Я свині не маю вдома
(Звідки вона взнала?).
Була, люди, й чудасія
На забаві там,
Бо ходив, як князь по кухні,
Наш суддя «Арам».
Ми усе приготували,
Хтіли стіл накрити,
А він встав й давай всі страви
«Перчити» й «солити».
Ну й дісталося кухаркам…
Та минув той страх,
Хоч на мить здалось, що ми —
В «Кухні на ножах».
«Шеф» нам трохи перцю дав
(Обійшлось без крові),
Усміхнувся і сказав:
— Пробуйте здорові!
Ще й свою приготував
Вишукану страву,
І продовжили ми знову
З гумором забаву.
Веселилися до ночі,
Розійшлися пізно
І прощались неохоче,
Можна сказать, слізно.
Та пробачте — поспішаю
Й трохи прибрехав,
Але меду я куті
Все ж не передав.
Я там сало також різав
І тримав друшляк,
Все побачив і зварганив —
Ваш Мирон Юрчак.
с. Глинна Козівського району.
Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №2 (15530) від 8 січня 2014 року.
[Інф.: 30.06.2014. Оновл.: 30.06.2014]
