Юрчак Мирон. Ницість або гріхопадіння

Майдан. Київ. На пікет. 10 грудня 2014 року

Ницість або гріхопадіння

(«Рєчь пАліглота»)

Ми не раз вже повставали,
І горіла хата,
Після цього потрапляли
У обійми «брата».
Ще учора йшли ми радо
У Європу, друзі.
Невже завтра прокинемось
В Митному союзі?

* * *

В усі часи, в усі віки,
Як милосердя суть,
Говорять люди залюбки:
Лежачого не б’ють.
І правда ця свята завжди —
В боях і в мирний час,
Але, на жаль і на ганьбу, —
Не тут і не у нас.
Яким потрібно ницим буть
І мати суть раба,
Щоби лежачих добивать
На страх усім. Ганьба!
Вони в Європу вже «прийшли» —
Це бачив цілий світ,
Як президентськії орли
Складали шефу звіт.
Яким потрібно катом буть
І серця геть не мать,
Щоби десятком «беркутят»
Одного добивать.
Це діється не в сні страшнім
І не в воєнний час.
Ця нечисть завітала в дім
У мирні дні до нас.
Її зростили тут і вдень
За наш із вами гріш,
Щоб запустити в серце нам
Бандитський гострий ніж.
І, замість прощення просить,
Запінивсь «пАліглот»,
Й по-єзуїтському лякать
Узявся весь народ.
Якщо вам милий так «саюз»
І так смакує «рєчь»,
То вам московський чемодан
Ми піддамо до плеч.
Але не вчіть нас «гаваріть»,
Як маєм МОВУ ми,
Бо ми були і будем тут
На цій землі ЛЮДЬМИ!
Настане день, а він прийде,
Бо це народний план:
Ми об’єднаєм Львів й Донбас
В єдиний наш Майдан.
Обніметься із братом брат,
Й збудують гарний дім,
Щоб жоден зайда й супостат
Не керували в нім.

Мирон Юрчак.
с. Глинна Козівського району.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №99 (15523) від 11 грудня 2013 року.

[Інф.: 20.06.2014. Оновл.: 20.06.2014]