Любарська Леся. Прагне люд свободи

Майдан. Київ. Віче. 1 грудня 2014 року

Прагне люд свободи

І знов Майдан... І знову той Майдан...
І знову — море нашого народу...
Кружляє над людьми воєнний стан,
Та це ніщо, як прагне люд свободи!

І знову, як на збитки, заметіль...
А в пам’яті — Майдан минулих років...
Народ іде в столицю звідусіль,
А за плечима Кремль чеканить кроки.

І знов жбурляє снігом, як тоді,
А люди мерзнуть, та стоять, мов криця.
Протистояти лиш разом біді,
А в тій біді сьогодні є столиця.

То хто ж нас, люди, вивів на Майдан?
Хто нашу волю знову ігнорує?
Хто відповість за болі людських ран?
Знов боротьбою нехристь нас віншує.

А сніг мете, а вітер виє так,
Аж серце захлинається від болю.
О, Боже правий, покажи свій знак!
Не дай нам знов потрапити в неволю!

У влади я запитую, у них:
— Ви проти кого нагострили зброю?
Як можна газом бризкати у тих,
Хто дав вам право влади над собою?

Скажіть, як можна гнобити народ?
Чинити опір голосу народу?
Вже «Беркут» суне...
От вам воля... От...
За непокору Заходу і ...Сходу.

А волі хоче Захід, хоче й Схід,
І Захід, й Схід бажають разом жити.
А недруги плетуть колючий дріт...
І їсть нам очі знов північний вітер...

Поетка Леся Любарська

Леся Любарська.
м. Борщів.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №102 (15526) від 20 грудня 2013 року.

[Інф.: 20.06.2014. Оновл.: 20.06.2014]