Капустін Володимир. Прощальна осені пора

Деталі

Категорія: Вірші та пісні про Чортків

Прощальна осені пора

Мов лебідка, отак до Чорткова
Ти лети, моя пісне дзвінка,
Де за містом, неначе підкова,
Вік за віком Серет протіка.

То, як очі, вода у нім синя.
То вона — кришталево ясна...
Над Серетом цим ходить лемкиня.
Та чомусь така тиха, сумна...

Бо торкнулась журба сіра неба,
В’януть в лузі квітки мовчазні...
Ти скажи їй: — Журитись не треба
В ці осінні, задумані дні.

Лист лемкині везе від солдата
Стрімко поїзд швидкий з далини.
У листі, може, слів небагато,
Проте щирі, з любов’ю вони.

Володимир Капустін.
м. Київ.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №95 (15519) від 27 листопада 2013 року;
г. «Вільне життя плюс», №6 (15534) від 24 січня 2014 року.

[Інф.: 07.03.2014. Оновл.: 06.04.2014]

• < Попередня
• Наступна >