СЕНАТОВИЧ Оксана. МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ. ДОРОГА З БЕРЕЖАН ДО РАЮ. 1827
- Деталі
- Категорія: Вірші-присвяти Маркіянові Шашкевичу
ШАШКЕВИЧ Маркіян Семенович
(псевдонім Руслан Шашкевич)
поет, прозаїк, фольклорист, освітній і культурний діяч
навчався у Бережанській гімназії (1824-29)
(06.11.1811, с. Підлисся, нині Підлісся Золочівського району Львівської області — 07.07.1843, с. Новосілки Лісні, нині с. Новосілки Буського району тієї ж області, перепохований 1893 в м. Львів)
МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ
ДОРОГА З БЕРЕЖАН ДО РАЮ*
1827
«Руська трійця» — це ще буде.
А наразі — вітру свист, —
з Бережан в неділю в грудні
йде до Раю гімназист.
Ця прогулянка — безглуздя,
навіженство смільчака.
Вітер висвистав галуззя
до останнього листка.
«Руська трійця» — ще прологом
тільки жевріє в душі.
Вітер свище: не замного
троє русинів Русі?
За плечима Бережани,
Вітер свище: о-го-го,
інфантильним галичанам
забагато й одного!
Бережани ломлять руки:
гімназисте, повертай!
Вже ослизлим оком щуки
дивиться на нього Рай.
Панський рай, як терня в горлі, —
на Червоній на Русі
острівцем у руськім морі,
в руськім пеклі Рай осів.
Русь Червона! — дзвін у вусі,
Русь Червона! — в серці гонг...
і удар: «Тu піеtа Rusi!» —
по обличчі батогом.
«Маркіяне, покорися,
за небіжку помолись,
не озлись, а... дожилися,
Україно». Шемріт, слизь.
«Дні — як ночі горобині,
дожилися — слизь і тьма —
на Русі на Україні
України нам нема».
— Русь жива!
А вітер свище,
і батожить по сльозі,
і ламає топорище
об живу сльозу Русі.
Львів, 1986
-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-
* Рай — село біля Бережан, колишній маєток польського магната: липова алея з Бережан до Раю — улюблене місце прогулянок городян.
Оксана СЕНАТОВИЧ.
Джерела:
поет. збірка «Чоловік з трояндою», 1988;
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994;
антологія «Берег моєї любові», Бережани, 1995, упорядник Богдан Тихий.
[Інф.: 17.09.2013. Оновл.: 17.09.2013]