ЗАЛІЗНИЙ Валерій. БЕЗСМЕРТНА ДУША

Василь Михайлович ПОДУФАЛИЙ

ПОДУФАЛИЙ Василь Михайлович
педагог, фольклорист, краєзнавець, громадський діяч, самодіяльний композитор, художник
(07.05.1941, с. Жуків, нині Бережанського району — 20.05.2000, там само)

БЕЗСМЕРТНА ДУША

Пам’яті друга Василя Подуфалого

На могилу твою іду, друже,
І печаль у душі несу
Й ці травневі розквітлі ружі,
А на віях пекучу сльозу.

На високій горі — на кургані,
В розмаїтті барвистих трав,
Сяють сонцем церковні бані,
Вдалині голубіє став.

Ти знайшов тут вічний спочинок
Від утоми тривожних днів.
Твоя творчість — любові вчинок,
Шлях свідомий гідних синів.

Зеленіють рутою луки
Липи лепківські шелестять.
Над замріяним селом Жуків
Легкокрилі лелеки летять.

Рідну пісню несуть на крилах
В синє небо, в широкий світ,
Щоб не згасла вона, не змарніла,
Не згубилась у нетрях літ.

І наповнює душу туга,
І печалі трагічний спів,
І смерті жорстока наруга
Над світлом щасливих днів.

Ти впав, як підкошений колос,
Під гострим лезом коси.
Замовкнув твій спів, твій голос,
Наповнений цвітом краси.

Шугає під вікнами вітер,
Пустує письмовий стіл,
Калина багряним цвітом
Цілує проміння зір.

Здається, ти вийшов на хвилю
Й настане щаслива мить,
І пісня твоя орлино
Над Жуковим знову злетить.

Над горами, над полями
Полине мелодій краса,
Зігріє серця піснями
Безсмертна твоя душа.

Поет Валерій ЗАЛІЗНИЙ

Валерій ЗАЛІЗНИЙ.

Джерело:
поет. збірка «Нездоланний дух», Т., 2007.

[Інф.: 17.09.2013. Оновл.: 17.09.2013]