МУДРА Олександра. ПОКЛІН ПАТРІЯРХОВІ ЙОСИФОВІ СЛІПОМУ

Патріарх Йосий Сліпий

Патріарх Йосий Сліпий
СЛІПИЙ Йосиф Іванович
(справжнє прізвище — Коберницький-Дичковський)
релігійний діяч, вчений-богослов, первоієрарх УГКЦ, Верховний архієпископ Львівський і митрополит Галицький, кардинал
(17.02.1892, с. Заздрість Теребовлянського району — 07.09.1984, м. Рим, Італія)

ПОКЛІН ПАТРІЯРХОВІ ЙОСИФОВІ СЛІПОМУ

(пісня)

Могутнім громом впала вістка,
Що наш великий Муж-Святець,
Із каторжних тюрем сибірських
Добився волі, накінець.

Стряслась Петровая Столиця,
І райдужно зрадів ввесь люд,
Що ми діждались Патріярха,
Як Божий дар за мольби й труд.

Він не сидів тихцем у Римі,
Вигод Він власних не шукав,
А в молитвах, у твердій вірі,
Шукав народу святих прав.

Він, як розумний, добрий Батько,
Збирав дітей під віри стяг:
Був і в Америці й Канаді,
П на австралійських островах.

Був там, де серце українське,
Просились сльози із очей.
Де вірні материнські руки,
Дітей горнули до грудей.

І ось між нами Він, Блаженний,
Не вбита, ні, Його Ідея.
Як море, грає, так вітаєм
Свого новітнього Мойсея...

Раділо небо у Чікаго,
І нісся шепіт з уст до уст:
«Дивись, дитино, це ж бо Він,
Наш Мученик! Святий Дідусь!»

Минуло довгих двадцять літ,
Як вийшов Месник на свободу,
свій жезл високо Він підніс,
За Волю й Віру для Народу.

Пишається Софія в Римі.
І Вакх і Жировицька Мати,
З усіх усюдів Божий люд,
Спішить пошану Йому дати.

І наш Він храм благословив,
Помісний пам’ятник Христові.
Стоїть храм гордо, й Правда в нім
Людей провадить до обнови.

То ж нині Йому наш поклін!
Хай підійдуть до нас всі діти.
Хай — Патріярх, Святий Дідусь,
Прийме від них пахучі квіти.

Хай Він, як добрий, любий Батько,
Своєї Церкви і Народу
До-них ласкаво усміхнеться...
Наш символ Віри і Свободи.

Чикаго, 17 червня 1984.

Олександра МУДРА.

Джерело:
збірка поезій «З Тобою, мій Краю», Чикаґо-Львів-Тернопіль, 1994.

[Інф.: 16.09.2013. Оновл.: 16.09.2013]