САЧКО Ярослав. КЛЯТВА

  • Друк

Георгій Михайлович ПЕТРУК-ПОПИК

ПЕТРУК-ПОПИК Георгій Михайлович
поет, прозаїк, публіцист, лікар, громадсько-політичний діяч
(18.04.1932, с. Велика Іловиця, нині Шумського району — 15.06.2006, м. Тернопіль, похований у родинному селі)

КЛЯТВА

Георгію Петруку-Попику

Коли мене вгинали в баговиння
і пхали в рот поскубану траву,
мене підтримав зором синім, синім, —
тебе я братом, батьком назову.

Коли мій хліб останній забирали,
зламавши нержавіюче перо,
Ти заспокоїв: нехристи, вандали
у злі не здатні сотворить добро.

В Іловицю ти запросив у гості
й рукою показав на Думний ліс.
Сприйняв Твою я Пісню високосну,
яку ти в серці благороднім ніс.

Як відкопали «хлопців» кості білі, —
аж моторошно стало на душі. —
порадив Ти у Лозову неділю:
«Про Млаку, друже, серцем напиши».

Як я наваживсь вірша прочитати
про Степана, знедолений наш край
й горбатіли у кріслах партократи,
Ти смілості додав: «Читай. Читай!..»

Отак Ти вчив порядності і правди,
по чесності отак і я живу,
і Україну, як і ти, не зраджу, —
Тебе я братом, батьком назову.

Поет Ярослав САЧКО

Ярослав САЧКО.

Джерело:
поет. збірка «Месія», Львів, «Край» 1993.

[Інф.: 10.09.2013. Оновл.: 10.09.2013]