БРУНДА Ірина. НАД СЕРЕТОМ У ЧОРТКОВІ

Тернопілля Тернопільська область

НАД СЕРЕТОМ У ЧОРТКОВІ

В місті спогадів щасливих літ, напевне, понад сто
Задивлявся в переливи хвиль Серету цей місток.
У годину вечорову любо так прийти сюди
Наслухати колискову гомінливої води.

Сум елегії рядками течія несе у даль,
Вітер звіює листками листопадову печаль.
Вигасає хлюпотіння хвиль дзвінких під бережком
І намріяне видіння проплива небесним дном.

І під тиху колискову, перемовини зірок
Знов рахманно і казково погойда тебе місток.
Розповість одвічну казку про любов двох берегів,
І про ніжність, і про ласку, про усе — але без слів.

І не жаль мені прощатись із хвилинами, що йдуть...
Мов барвіночок хрещатий, в небі зорі он цвітуть...
Завтра наче не існує... Наче вечір не мине...
Але хвилі знов цілує з неба сонце осяйне...

Скоро ці місця залишу не на рік і не на два...
Не забудь і ти колишні колискової слова...
Приведу колись синочка до коханих берегів,
Тільки б казку ти, місточку, розказати захотів...

08.11.2003

Ірина БРУНДА.

Джерело:
Брунда Ірина. Дощі в лабіринтах відлунь:Поезії. Т.: Астон, 2009. — 92 с.

[Інф.: 20.07.2013. Оновл.: 20.07.2013]