ТИМОЧКО Петро. ДО РОВЕСНИКА ПЕТРА МЕДВЕДИКА
- Деталі
- Категорія: Вірші-присвяти Петрові Медведику
МЕДВЕДИК Петро Костьович
літературознавець, фольклорист, етнограф, бібліограф, мистецтвознавець
(22.10.1925, с. Жабиня, нині Зборівського району — 02.12.2006, с. Великий Глибочок)
ДО РОВЕСНИКА ПЕТРА МЕДВЕДИКА
на його 70-річчя
Ти ніколи не кричав: Я — геній!
Але плуга скільки сили пер.
Тільки дурні, Петре, недовчені,
можуть дорікати нам тепер,
начебто від моди ми відстали,
мохом учорашнім поросли,
та не знають рідні зубоскали,
що без нас вони б на пси зійшли.
Недарма ж інфаркти міокарда
та інсульти десяткують нас,
а колись вони й до авангарду
доберуться, бо на все свій час.
Нам судилось легко помирати,
бо важкі дороги ми пройшли
без похвал чиновницьких, мій брате,
непотрібних у житті бджоли.
А коли нам доля подарує
ще з десяток років для ходи,
ми, я знаю, проживем не всує,
і від них зоставимо сліди.
01.10.1995
Петро ТИМОЧКО.
Джерело:
поет. збірка «Із вічності у вічність», Л., «Каменяр», 2000.
[Інф.: 06.07.2013. Оновл.: 06.07.2013]
