САЧКО Ярослав. ЯЛИНКУВАТЕ. ПЕРЕД НАРОДЖЕННЯМ

Поет, прозаїк, критик, видавець, перекладач,історик літератури, літературознавець, громадсько-культурний діяч, художник, публіцист Богдан Теодор-Нестор Сильвестрович ЛЕПКИЙ

ЛЕПКИЙ Богдан Теодор-Нестор Сильвестрович
поет, прозаїк, критик, видавець, перекладач,історик літератури, літературознавець, громадсько-культурний діяч, художник, публіцист. Син С., брат Л. (Лева) і М., батько Л.-Р. Лепких
(04.11.1872, х. Кривенький (нині не існує), поблизу с. Крегулець, нині Крогулець Гусятинського району (за ін. даними — с. Кривеньке, нині Чортківського району — 21.07.1941, м. Краків, Польща)

ЯЛИНКУВАТЕ. ПЕРЕД НАРОДЖЕННЯМ

Богданові Лепкому

«Колисав мою колиску
крик неволеного люду
і так в серце вколисався,
що до смерти не забуду».
Із вірша «Заспів» Б. Лепкого.

Звук бескидської трембіти
ще тоді в Ялинкуватім
сповістив усьому світу,
що Поета тут зачато.
Серед гір і крутоярів,
в темній сиглі смерековій
зачинався, як покара,
велет, що здійма окови.
І недолю, і неволю,
і пониження полонне
ти на бойківському полі
відчував іще у лоні.
І веселий спів весільний,
і сумний плач похоронів,
й коломийки, й голосіння
чув ти під церковні дзвони.
Та ще більше прислухався
до журбопису потоків,
тому в серце вколисався
крик мужицький: «Доки? Доки?!!»
Вже й колиску яворову
згіблював найкращий майстер,
вклавши в неї рідну мову
й з паленятком білу тайстру.
Але вітер із Поділля
враз у путь покликав матір,
де до книжки породілля
мала пуп ти’ відрізати.
І почула Україна
крик Богдана, крик поета,
і своїм назвала сином,
щоб не розчинився в Леті.
І гойдав твою колиску
звук бескидської трембіти.
Мерехтіли зорі блиском,
плакали росою квіти.
І звучала колискова
не від книжників учених, —
розпеленувалось СЛОВО
від гірських струмків стулених.

Ярослав САЧКО.

Джерело:
поет. збірка «Ломикамінь», Т., «Лілея», 2008.

[Інф.: 01.01.2010. Оновл.: 26.06.2013]