СКВАРКО Оксана. ПАМ’ЯТІ ІВАНА ГНАТЮКА
- Деталі
- Категорія: Вірші-присвяти Іванові Гнатюку
ГНАТЮК Іван Федорович
поет, прозаїк, перекладач
(27.07.1929, с. Дзвиняча Збаразького району — 05.05.2005, м. Борислав Дрогобицького району Львівської області)
ПАМ’ЯТІ ІВАНА ГНАТЮКА
Життя розбилось, мов коштовний дзбан.
Така довкола неприродна тиша.
Пішов до Бога мученик Іван —
Він вже нічого більше не напише.
Йому остання відплила весна,
І не настане вже для нього літо.
Кує зозуля. Це кому вона?
Літ рахує, ті, що пережито?
Вже від колиски й аж по Ньому дзвін —
Було нелегко, ох, нелегко було.
Вже «зачекавсь якихось перемін»,
А лиш Йому вітрами в очі дуло.
Віджив уже, відмучивсь, відболів.
Ще так багато міг би написати.
І що казати, як забракло слів,
А рій думок витає? Що казати?
Життя скінчилось... Вже по Ньому — дзвін.
І крапає свіча крапки печалі...
О Господи, співцем залишився й надалі.
Оксана СКВАРКО.
Джерело:
кн. «Спогади про Івана Гнатюка». Т.: «Астон», 2010. стор. 162.
[Інф.: 02.06.2013. Оновл.: 02.06.2013]