2010-10-06 «Аби впіймати метелика, потрібно тримати долоню відкритою...»

Дівоча мрія

«Аби впіймати метелика, потрібно тримати долоню відкритою...»

Історія тернополянки Юлі Деркач теж нагадує казку Хто з нас у дитинстві не читав казку про Попелюшку? Думаю, ви погодитеся, що вона і сьогодні поза конкуренцією! Кожна жінка хоч раз у житті порівнювала себе з цією героїнею. Ще б пак: адже не тільки Попелюшка мас право на щастя! Історія тернополянки Юлі Деркач теж нагадує казку, ось тільки замість чарівної феї в неї була цілком земна ціль — змінити життя на краще.

Родом дівчина із Бучацького району, села Жнибороди. Ще маленькою вона мріяла жити у місті, тому, закінчивши школу, поїхала навчатися у Тернопіль. Вступила в економічний університет, обравши спеціальність управління персоналом і економіки праці. Однак навіть не уявляла, де працюватиме, коли минуть безтурботні студентські роки. Адже не так легко влаштуватися на роботу, а тим паче — знайти заняття до душі, яке ще й приносило б непоганий дохід. Коли Юля навчалася на другому курсі, вийшла заміж. Із чоловіком Олегом пробували займатися бізнесом, на особисте життя залишалося зовсім мало часу. А потім на світ з'явилася донечка — Анжеліка, і через сімейні клопоти бізнес довелося закрити.

Молода сім'я знімала в Тернополі квартиру та, як і багато їхніх однолітків в Україні, дуже хотіла мати своє житло. Але тоді власні «метри квадратні» здавалися нездійсненною мрією...

Сьогодні в Юлі є помешкання. Вона може приділяти більше часу донечці та чоловікові, їздить у закордонні мандрівки. А все завдяки одному майже випадковому знайомству — із консультантом із краси всесвітньо відомої компанії «Мері Кей». Тепер Юля жартує, що найціннішим її придбанням стала сумка з косметикою. Ця покупка змінила життя дівчини, а нині вона вже сама допомагає іншим жінкам втілити свої мрії в реальність.

— Провінційне американське містечко, велика бідна сім'я, тяжко хворий батько — вступ до сентиментального жіночого роману. Але тут немає і краплі вигадки — саме так мільйонерка Мері Кей Еш починала свій життєвий шлях. Усе змінилося у вересні 1963 року, коли вона, вклавши свій досвід і всі заощадження — 5000 доларів, відкрила власну справу з унікальною місією — поліпшувати життя жінок. А сьогодні ця компанія представлена в 36 країнах, єдине, що не змінилося, це кредо всіх працівників: стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе, — розповіла Юля, яка нині має статус регіонального директора «Мері Кей» в Україні.

За словами дівчини, її компанія не просто продає косметику. Кожна жінка, прийшовши сюди, також може пройти всіма сходинками до свого успіху, не жертвуючи заради цього особистим життям. Крім того, компанія заохочує не тільки матеріально, а й за допомогою подарунків — це подорожі, діаманти, автомобілі. Цьогоріч Юля, скажімо, отримала чудову нагороду — золотого джмеля, інкрустованого 21 (!) діамантом. Цікаво, що засновниця компанії вважала цю комаху символом власного успіху і любила повторювати — мовляв, через свої крихітні крильця і важке тіло за всіма законами аеродинаміки джміль відриватися від землі не повинен. Але він цього не знає і якось ухитряється літати...

Так і Юля — на досягнутому зупинятися не збирається. Наступного року планує стати першою в Україні із залучення нових консультантів у компанію. А ще зі своєю командою мріє про рожевий корпоративний автомобіль.

— Мрії збуваються, — усміхнулася дівчина. — Є чудова приказка: аби впіймати метелика, потрібно тримати долоню відкритою. А тому не чекайте, поки купите квартиру, заплатите кредит, зробите ремонт, поки діти підуть у дитсадок, вступлять в університет, створять свої сім'ї, поки схуднете, видужаєте, поки закінчиться зима, прийде весна, настане літо... Живіть сьогодні і зараз, станьте творцями свого майбутнього. Я точно знаю, що з компанією «Мері Кей» це — можливо! Але насамперед своїм успіхом я завдячую рідним і близьким — мамі з татом, чоловікові Олегові та його батькам. Це люди, з якими ділю радість і смуток, які завжди готові допомогти в скрутну хвилину.

Володимир ЗАЛЕЦЬКИЙ,
член Національної спілки журналістів України.

Джерело:
г. «Свобода», №78-79 (2496-2497) від 06 жовтня 2010 року.

[Інф.: 12.10.2010. Оновл.: 01.06.2013]