Білику Любомирові Степановичу. ОНИСЬКІВ Михайло. ТРИВІРШ

  • Друк

БІЛИК Любомир Степанович
вчений-лікар, педагог.
Від 1992 — дир. Чортків. мед. училища (нині коледж).
(09.05.1953, с. Заднишівка, нині належить до смт Підволочиськ)

ТРИВІРШ

Любомирові Степановичу Білику.

1.

Вже мене біда не коле,
Бо в Чорткові є медколедж.
А очолює його —
Не людина, а вогонь,
Добрий кожному медбрат,
Лавреат і меценат.

2.

Любові в нього стачить на усіх,
Юнацький дух — високого пориву.
Батьківський він не зраджував поріг,
Орав і сіяв чесно свою ниву.
Минуле — Заднишівка і Токи,
Игій! Були Тернопіль, Дедеркали,
Роботу лікарську любив свою таки, —
Боровсь, як міг, щоб люди воскресали.
І ось уже звиш двадцять славних літ
Любов свою віддав він для Чорткова...
Иржа часу не з’їсть зернистий слід,
Коли в душі - стосонячна основа.

3.

Усе було — і грози, і негоди,
А те, що є, — ніхто не забере.
Мій український праведний народе,
Колючий твій і терен, і терен.
Та є сини, що, дякуючи Богу,
Мостять надій нових тверду дорогу.
Хіба не подвиг: провінційну медучшколу
Підняти на вкраїнські виднокола.
Три Білики, три браття, три соколи,
Та Любомудр найвищий — Любомир.
Бо те, що він зробив, — уже ніколи
Не кане в Лети крутоносний вир.

Михайло ОНИСЬКІВ.
м. Тернопіль.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №36 (15460) від 10 травня 2013 року.

[Інф.: 15.05.2013. Оновл.: 15.05.2013]