Організації с. Ворвулинці, які підготували ідеологічний ґрунт для участі в боротьбі ОУН-УПА

Деталі

Батьківська категорія: Тернопілля-Заліщанщина

Період 1920-1930 х років в історії села Ворвулинці з упевненістю можна назвати періодом Відродження і процвітання в усіх сферах життя села. Ворвулинці просто вирували молодою енергією. Старожили називають цей період «Веселі часи». Потужний вплив на національний розвій мали організації «Просвіта», при якій був хор, театр, музичні курси дошкільного виховання, «Луг», «Сільський господар», при якому діяв гурток хліборобського виховання молоді, «Відродження».

Читальня «Просвіти» існувала у Ворвулинцях від 1903 р. Установчі збори відбулися в присутності двох делегатів матірнього товариства «Просвіта» в домі Матея Малюка. Малюк закупив усі видання товариства «Просвіта», що стали основою бібліотеки та передплачував «Діло» і «Свободу».

Польська окупаційна влада зі зневагою ставилася до нашого післявоєнного патріотичного відродження. Так напередодні 2-ї світової війни в селі були арештовані провідники ОУН і найбільш активні члени «Просвіти». ^[6]

Члени «Просвіти» с. Ворвулинці:

Шинькарук Юрій
Христоріз Юрій
Христоріз Василина
Волянський Степан
Лисак Марія
Кравчук Федір
Легедзюк Ганна
Кравчук Степан
Совсун Параска
Гладик Степан
Гладик Марія
Гладик Ганна
Совсун Петро
Круцяк Микола
Навізівський Йосип
Совсун Василина
Гищук Параска
Гладик Микола
Гладик Параска
Котузяк Наталія
Безкоровайний Іван
Христоріз Петро
Совсун Євгенія ^[10]

Члени товариства «Просвіта» с. Ворвулинці

По війні, 1922 р. читальня відновила свою діяльність. Тодішній голова читальні Микола Малюк, син Матея, зорганізував театральний гурток, що співав також у церкві. Театральний гурток давав вистави, а хор виступав із концертами не тільки у своєму селі, але також і в довколишніх та в м. Товсте. При «Просвіті» був створений дитячий садочок, діяли районні курси дошкільного виховання. ^[6]

Чоловічий хор села Ворвулинці від товариства «Просвіта»

Ворвулинецькі музиканти при «Просвіті».
Перший зліва Круцяк Іван, псевдонім («Бас»), четвертий зліва — Микола Навізівський («Бурлака»)

Учні районних курсів дошкільного виховання від товариства «Просвіта»

Від 1908 р. була зорганізована каса Райфайзена, а її керівником був селянин Іван Христоріз. А по війні в 1920 р. засновано коперативну крамницю і товариство «Сільський господар», де працювали з посвятою Василь і Богдан Навізівські (батько і син), Василь Совсун, син Петра, Юрко Лисак, Дмитро Миронюк, Осип Марцинюк, Василь і Петро Безкоровайні та ін., В. Лозовий. ^[6]

Члени товариства «Сільський господар».
Посередині другого знизу ряду мій прапрадідусь — Федір Горичко-війт, депортований до Сибіру як куркуль

При «Сільському господарі» був гурток хліборобського виховання молоді. Це був агрономічний гурток. Для дівчат там були курси куховарства, вишивання, в’язання. До гуртка приймали з 16 років. Заняття проходили у вівторок і четвер по одній годині. ^[8]

Гурток хліборобського виховання молоді

До 1914 р. існувало в селі товариство «Січ», де його отаманом був Лука Навізівський. До війни, мабуть, 1926 р. засновано пожежно-патріотичне товариство «Луг», яке в 1938 р. нараховувало понад 400 молодих учасників. Його головою до початку Другої світової війни був Микола Малюк. ^[6] «Луг» організовував фестивалі, танці, фізкультурні заняття, розучування патріотичних пісень, встановлював міжсільські зв’язки. ^[8]

Учасники товариства «Луг» у 1933 р.

Товариство « Відродження» від «Просвіти».

Нещастям села були колись корчми. На початку століття було їх аж 5. Корчми споювали селян, що, заборгувавшися за горілку, тратили худобу та поля. Після першої війни було ще три корчми в селі. Заліщицькі семінаристи у 1924 р. зорганізували при читальні гурток «Відродження». В результаті в р. 1930 залишилася тільки одна корчма Берка Голенберга, але й він мусів її згорнути і перенестися до міста, бо не було охочих до горілки. Товариство «Відродження» допомагало зберігати фізичне, моральне та духовне здоров’я жителів села, активно проводячи боротьбу проти споювання української нації: закривали шинки, організовували лекції про шкідливість тютюнопаління та алкоголю. В результаті діяльності цього товариства напередодні ІІ світової війни закрився останній шинок.

Під прикриттям «Просвіти» діяла ОУН. ^[6]

Література

1. Заведнюк В. Ф. Похідні групи українських націоналістів. — Тернопіль: Воля, 2007 – 463 с.
2. Котузяк Й. Ф. Розстріляне кохання. — Вижниця: Черемош, 2007 — 245 с.
3. Літопис Української Повстанської Армії. Том 43 — Торонто-Львів: Літопис УПА, 2006 — 1273 с.
4. Савка Богдан. Останні на полі слави. — Тернопіль: Джура, 2009 – 333 с.
5. Савка Богдан. А нас й Сибір не доконав. — Тернопіль: Терно-граф, 2009 — 264 с.
6. Свідчення Івана Малюка.
7. Свідчення Івана Христоріза.
8. Свідчення Василини Горичко-Осадчук.
9. Свідчення Дмитра Гебури.
10. Свідчення Парасковії Гищук-Навізівської.
11. Хамчук Петро. Інформаційнийний листок Заліщицького братства ОУН-УПА.
12. http://uk.wikipedia.org
13. http://oun-upa.org.ua/main/
14 .http://proupa.com/questions.html
15. http://vidliudnyk.pp.net.ua/publ/2-1-0-1

Наталя СОЗАНСЬКА.
м. Київ.

Джерело:
запропоновано авторкою.

[Інф.: 06.04.2013. Оновл.: 06.04.2013]