Статті

Вірші та пісні про Монастириська

КРИВОРОТЬКО Анатолій. МОНАСТИРИСЬК

Місто Монастириська Тернопільської області

МОНАСТИРИСЬК*

Оком не окинути різьблене привілля
На квітневих гонах вічного Поділля.
Сонце розтопило темних хмар свинець,
Променіє місто й річка Коропець.
У танку на вулиці куряві стовпи
А чи в річці водяться нині коропи?
Ще на плесі плаває вранішня зоря.
Монастириське місто — без монастиря.
Все тут люди бачили, все тут люди знали,
Здавна із Європою вільно торгували.
Через ці простори шлях далекий вів
Із Поділля в Галич, з Галича у Львів.
Місто зустрічалося з мужністю і карами,
Забредали шляхом цим турки із татарами.
Убивала й нищила подолян біда.
Суховієм падала на їх край орда.
Ї вони ходили з гетьманом нелячним,
З тим, що необачний, з ім’ям — Сагайдачний.
На Дністрі фортецю узяли — Хотин.
Де татари й турки свій знайшли загин.
Тут земля із попелу, у боях скривавлена,
І навіки — вічніміж людьми прославлена.
Що тулилась піснею до бандурних струн
В час, як доля в міста, мов гіркий тютюн.

-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-

* правильно — Монастириська

Анатолій КРИВОРОТЬКО.
м. Київ.

Джерело:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994 рік.

[Інф.: 15.09.2012. Оновл.: 15.09.2012]