Статті

Вірші-присвяти Юліушу Словацькому

ЛУЧУК Володимир. КРЕМЕНЕЦЬ (Цикл)

Польський поет і драматург Юліуш  СЛОВАЦЬКИЙ (Juliusz Słowacki)

СЛОВАЦЬКИЙ Юліуш (Słowacki Juliusz)
польський поет і драматург, один із творців польської літературної мови
(04.09(23.08).1809, м. Кременець — 03.04.1849, м. Париж, Франція; 1927 перепохований у м. Краків, Польща)

КРЕМЕНЕЦЬ

(Цикл)

Пам’яті Юліуша Словацького

1. СЛАВА МІСТА

Було б воно, як сотні інших міст,
не згадуване в жодних рефератах, —
та народивсь поет — і просто дата
одкрила місту невідомий змістю
Не Кременець я згадую тоді,
коли хто місто Кременець згадає, —
в мені поета образ оживає,
як оживає сонце на воді.
На думку горда думка наліта,
і почуття спинаються на диби.
І вже здається:
днини не могли б ви
без слави людської прожить, міста!

2. САД СЛОВАЦЬКОГО

Заходите в старий-старезний сад
(Словацький по саду любив ходити).
Впродовж алей на пні згасають квіти
І кучугурить листя листопад.
Сто раз в’язалась зав’язь на гілках,
плоди гілля обчахували всоте.
А сад живе і буде жити доти,
допоки сік у ґрунті не ізсяк...
— Ось тут, — розказує екскурсовод, —
поет, бувало, мріяв на світанні...
Словацький в нас не був би у пошані,
якби не вірив він у наш народ!

3. ДІВОЧА СКАЛА

Над прірвою, сумуючи, стояв
блідий юнак з розвихреним волоссям.
В козачій січі бути не прийшлося —
а він би там за волю постояв!
За полонянок, кинутих в траву,
за лебедині викручені руки,
за очі, повні люті і розпуки —
провчив би він прокляту татарву!
...Донині до Дівочої скали
легенда йде свої стрічати ранки:
— Рвонулися з обриву подолянки.
Умерли, але цноту зберегли!

Поет Володимир ЛУЧУК

Володимир ЛУЧУК.

Джерело:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994 рік.

[Інф.: 17.09.2013. Оновл.: 17.09.2013]

БРАТУНЬ Ростислав. ЗАМІСТЬ ВІНКА ЮЛІУШУ СЛОВАЦЬКОМУ

Польський поет і драматург Юліуш  СЛОВАЦЬКИЙ (Juliusz Słowacki)

СЛОВАЦЬКИЙ Юліуш (Słowacki Juliusz)
польський поет і драматург, один із творців польської літературної мови
(04.09(23.08).1809, м. Кременець — 03.04.1849, м. Париж, Франція; 1927 перепохований у м. Краків, Польща)

ЗАМІСТЬ ВІНКА ЮЛІУШУ СЛОВАЦЬКОМУ

В його душі вкраїнські струни.
Дзвеніли, спів їх не стихав, —
Бо нашої Волині вруном
Він слово польське заквітчав.
Розлука не дала забути
На Бону* слід стрімких стежив
І надвечір’я з пахом рути,
Зеленохвилий Ікви плин,
Чарівно-ніжну колискову,
Бандури гнівний перелив
І України пісню-мову,
Її ласкавий переплин —
Козацьких чайок одчайдушних
На хвилях чорноморських лет...
Ні, не у спогадах байдужих
Вкраїну полюбив поет.
Вона в поем натхненнім ритмі
Шуміла вітром степовим
Несла понад дороги биті
З оселі батьківської дим.
В швейцарськім тягітнім вигнанні.
В листах, що матері писав,
У мрії мужнім пориванні
Волинський край йому вставав.
І хай спочив він на чужині,
Віддавши Польщі серця жар,
Молочним сином України
Словацький був, її пісняр.

-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-
* Гора в Кременці

Поет Ростислав БРАТУНЬ

Ростислав БРАТУНЬ.
м. Львів.

Джерело:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994 рік.

[Інф.: 17.09.2013. Оновл.: 17.09.2013]

СУБЧАК Антін. ЮЛІУШ СЛОВАЦЬКИЙ

Польський поет і драматург Юліуш  СЛОВАЦЬКИЙ (Juliusz Słowacki)

СЛОВАЦЬКИЙ Юліуш (Słowacki Juliusz)
польський поет і драматург, один із творців польської літературної мови
(04.09(23.08).1809, м. Кременець — 03.04.1849, м. Париж, Франція; 1927 перепохований у м. Краків, Польща)

ЮЛІУШ СЛОВАЦЬКИЙ

Дух народу не вмирає,
А в його душі палає,
І немає в світі сили,
Щоб його у гріб звалили.
Все пропало: кардинали,
Воєводи, яничари,
Всі царі із цісарями,
Королями та панами.
Від батьківщини своєї —
Української оселі,
Ти пішов у вічній славі —
Буревісником на скелі.
І народна Польща встала,
Твоя слава — вічна слава,
Мови польської піснями
Житиме вона віками.
Демократа-патріота,
Полум’яного поета,
Польщі — світоча добра
Для безсмертного життя.
Йдуть століття, наче хмари,
А за ними дружби лаври,
Дар слов’янської данини
Світу — світочів родини.
Твоя гордість величава
На просторах Польщі стала,
В Татрах з небом розмовляє
І по Балтиці гуляє.

Поет Антін СУБЧАК

Антін СУБЧАК.
н. в с. Романівка Теребовлянського р-ну.

Джерело:
збірка віршів «Терниста доля», Т., «Лілея» 2009.

[Інф.: 17.09.2013. Оновл.: 17.09.2013]