Статті

Вірші-присвяти Патріархові Йосифу Сліпому

ЧЕПЕЛЬСЬКИЙ Мирослав. ЙОСИФОВІ СЛІПОМУ

Патріарх Йосий Сліпий

Патріарх Йосий Сліпий
СЛІПИЙ Йосиф Іванович
(справжнє прізвище — Коберницький-Дичковський)
релігійний діяч, вчений-богослов, первоієрарх УГКЦ, Верховний архієпископ Львівський і митрополит Галицький, кардинал
(17.02.1892, с. Заздрість Теребовлянського району — 07.09.1984, м. Рим, Італія)

ЙОСИФОВІ СЛІПОМУ

Сакральні пам’ятки думок,
Духовну велич без вагання
Не вкоротив «сибірський строк»
За вісімнадцять літ заслання.
Та, певно, Бог вселився в Вас,
Бо не стерпіло б все це тіло...
Сатрапам зла з Москви в цей час
Вас спокусити так кортіло!
Вам підбирали вже чини,
Добробут, гроші, все — багато...
Лиш на папірчику черкни
Покірно підпис свій крилатий...
Та Ви не зрадили святе —
Ні Бога в небі, ні Вкраїни.
В Сибіру хрест свій знесете,
Аж задивуються москвини.
Було Вам вже за сімдесят,
Як Вашингтону й Ватикану
Вдалося вирвать Вас з-під п’ят
Москви в добу тоталітарну.
В краю апостола Павла
Возвели храм Ви і науку —
Душа Вкраїни щоб могла
Гоїти рани і розпуку.
Ділили нас в часи заброд...
Завіт дали Ви Богу-Сину:
Одна Вкраїна, і народ,
І церква буде в нас єдина!

Мирослав ЧЕПЕЛЬСЬКИЙ.
смт Залізці Зборівського району.

Джерело:
книга «Тернопільський Альманах», Видавничий дім «Вільне життя», м. Тернопіль, 2008 р.

[Інф.: 16.09.2013. Оновл.: 16.09.2013]

КОВАЛЬЧУК Микола. У ПАМ’ЯТІ ЗАЛИШУСЬ НАЗАВЖДИ

Патріарх Йосий Сліпий

Патріарх Йосий Сліпий
СЛІПИЙ Йосиф Іванович
(справжнє прізвище — Коберницький-Дичковський)
релігійний діяч, вчений-богослов, первоієрарх УГКЦ, Верховний архієпископ Львівський і митрополит Галицький, кардинал
(17.02.1892, с. Заздрість Теребовлянського району — 07.09.1984, м. Рим, Італія)

У ПАМ’ЯТІ ЗАЛИШУСЬ НАЗАВЖДИ

(пісня)

120-й річниці з дня народження Патріарха Й. Сліпого присвячується

У рідній Заздрості отець Сліпий гостює,
Землі святої знаний, вірний син.
Яскраве сонце світ теплом чарує,
І пахне рідним, і гірчить полин.

ПРИСПІВ:

О земле моя рідна, в снах постійно
Я птахом повертаюся сюди.
Коли весною свіжо, білопінно
У Заздрості квітують молоді сади.

Синівське серце переповнене любов’ю
До батьківської рідної землі.
Полів широких степове роздолля
Не раз топтали ніженьки малі.

ПРИСПІВ.

Короткий день гостини швидко догорає,
Пора збиратися в чужі краї.
Благословення з уст отця злітає,
Щемкі прощання переповнюють жалі...

ПРИСПІВ.

Микола КОВАЛЬЧУК,
музика: Микола ЧОРНИЙ.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №9(15329) від 3 лютого 2012 року.

[Інф.: 16.09.2013. Оновл.: 16.09.2013]

МУДРА Олександра. В ДРУГУ СУМНУ РІЧНИЦЮ СМЕРТИ БЛАЖЕННОГО ПАТРІЯРХА ЙОСИФА СЛІПОГО

Патріарх Йосий Сліпий

Патріарх Йосий Сліпий
СЛІПИЙ Йосиф Іванович
(справжнє прізвище — Коберницький-Дичковський)
релігійний діяч, вчений-богослов, первоієрарх УГКЦ, Верховний архієпископ Львівський і митрополит Галицький, кардинал
(17.02.1892, с. Заздрість Теребовлянського району — 07.09.1984, м. Рим, Італія)

В ДРУГУ СУМНУ РІЧНИЦЮ СМЕРТИ БЛАЖЕННОГО ПАТРІЯРХА ЙОСИФА СЛІПОГО

Минають другі сумні роковини
У світлу пам’ять Божого Агнця,
Який для Церкви й України
Віддав життя все, до кінця.

Це Він, Великий Син Народу,
Пророк, Месія, Патріарх,
В змагу за Віру і Свободу,
Стяг тисячолітній підняв,
Щоби в Міленіюм Руси-Вкраїни,
Хрещеної в водах Дніпра,
Так, як могутній князь наш Володимир,
Привів ввесь нарід до Христа,
Щоб об’єднати ввесь Народ.
В ім’я братерства і любови,
І ізцілить в одне Одно,
Поділених та однієї крови,
Братів й сестер преславної Держави,
Розкиданих в усіх церквах,
Створивши пам’ятник тривалий,
Почерез вікові традиції,
Почерез Славу і Ганьбу.
Помісну Церкву укріпити,
І Віру Предків Пресвяту!
Вмер Патріярх... Але живе,
Ідеї Дух. Цей Дух Святий,
Що в Нім сам Господь вознітив,
І запалив і восвітив.
І ум і серце у Пророка,
І ставши зверхником Стремлінь,
Засів в Престолі Патріярха.

Вмер Патріярх — Епохи Велет,
Що не скорився тюрмам, ні неволі,
Не раз Він пив отрути келих,
Та не зважав на власні болі...
Тому в Народі вічно буде жити,
Його ім’я величне і святе,
А ми Його всі Заповіти,
В життя прийдешнє принесем!

Чикаго, 8 червня 1986.

Поет

Олександра МУДРА.

Джерело:
збірка поезій «З Тобою, мій Краю», Чикаґо-Львів-Тернопіль, 1994.

[Інф.: 16.09.2013. Оновл.: 16.09.2013]

КОВАЛЬЧУК Микола. БЛАГОСЛОВЕННА РІДНА СТОРОНА

Патріарх Йосий Сліпий

Патріарх Йосий Сліпий
СЛІПИЙ Йосиф Іванович
(справжнє прізвище — Коберницький-Дичковський)
релігійний діяч, вчений-богослов, первоієрарх УГКЦ, Верховний архієпископ Львівський і митрополит Галицький, кардинал
(17.02.1892, с. Заздрість Теребовлянського району — 07.09.1984, м. Рим, Італія)

БЛАГОСЛОВЕННА РІДНА СТОРОНА

(пісня)

115-ій річниці з дня народження
Патріарха Й. Сліпого присвячується

Благословенна батьківська земля,
Степи рродючі, щедрі і духмяні.
Під синім небом золоті хліба
І куполи церков, застиглі у мовчанні.

ПРИСПІВ:

О, Заздросте, привітна, чарівна,
Світле село в теплих долонях степу.
Отця Сліпого рідна сторона,
Вже слава твоя полягає в Лету.

Він, велет духу, зріс на цій землі
Й пішов у світ у щирій вірі в Бога.
В житті тортури зносив немалі,
Долаючи шляхи від отчого порога.

ПРИСПІВ.

Сьогодні зустрічаємо гостей
У Йосифа Сліпого на господі.
Витає в небі дух його ідей.
Єдині в Бозі будьте, люди, в отчім домі.

ПРИСПІВ.

М. КОВАЛЬЧУК,
музика: М. ЧОРНИЙ.

Джерело:
г. «Вільне життя», №14(???) від 17 лютого 2007 року.

[Інф.: 16.09.2013. Оновл.: 16.09.2013]

МУДРА Олександра. ПОКЛІН ПАТРІЯРХОВІ ЙОСИФОВІ СЛІПОМУ

Патріарх Йосий Сліпий

Патріарх Йосий Сліпий
СЛІПИЙ Йосиф Іванович
(справжнє прізвище — Коберницький-Дичковський)
релігійний діяч, вчений-богослов, первоієрарх УГКЦ, Верховний архієпископ Львівський і митрополит Галицький, кардинал
(17.02.1892, с. Заздрість Теребовлянського району — 07.09.1984, м. Рим, Італія)

ПОКЛІН ПАТРІЯРХОВІ ЙОСИФОВІ СЛІПОМУ

(пісня)

Могутнім громом впала вістка,
Що наш великий Муж-Святець,
Із каторжних тюрем сибірських
Добився волі, накінець.

Стряслась Петровая Столиця,
І райдужно зрадів ввесь люд,
Що ми діждались Патріярха,
Як Божий дар за мольби й труд.

Він не сидів тихцем у Римі,
Вигод Він власних не шукав,
А в молитвах, у твердій вірі,
Шукав народу святих прав.

Він, як розумний, добрий Батько,
Збирав дітей під віри стяг:
Був і в Америці й Канаді,
П на австралійських островах.

Був там, де серце українське,
Просились сльози із очей.
Де вірні материнські руки,
Дітей горнули до грудей.

І ось між нами Він, Блаженний,
Не вбита, ні, Його Ідея.
Як море, грає, так вітаєм
Свого новітнього Мойсея...

Раділо небо у Чікаго,
І нісся шепіт з уст до уст:
«Дивись, дитино, це ж бо Він,
Наш Мученик! Святий Дідусь!»

Минуло довгих двадцять літ,
Як вийшов Месник на свободу,
свій жезл високо Він підніс,
За Волю й Віру для Народу.

Пишається Софія в Римі.
І Вакх і Жировицька Мати,
З усіх усюдів Божий люд,
Спішить пошану Йому дати.

І наш Він храм благословив,
Помісний пам’ятник Христові.
Стоїть храм гордо, й Правда в нім
Людей провадить до обнови.

То ж нині Йому наш поклін!
Хай підійдуть до нас всі діти.
Хай — Патріярх, Святий Дідусь,
Прийме від них пахучі квіти.

Хай Він, як добрий, любий Батько,
Своєї Церкви і Народу
До-них ласкаво усміхнеться...
Наш символ Віри і Свободи.

Чикаго, 17 червня 1984.

Олександра МУДРА.

Джерело:
збірка поезій «З Тобою, мій Краю», Чикаґо-Львів-Тернопіль, 1994.

[Інф.: 16.09.2013. Оновл.: 16.09.2013]