Статті

Вірші-присвяти Василеві Дунцю

ЧУБАТА Дарія. ВАСИЛЕВІ ДУНЦЮ

Інженер-автодорожник, автор і виконавець пісень Василь Ярославович ДУНЕЦЬ

ДУНЕЦЬ Василь Ярославович
інженер-автодорожник, автор і виконавець пісень
(28.11.1948, м. Теребовля)

ВАСИЛЕВІ ДУНЦЮ

Відцвітає бузок. А літа у пелюстках черешні
Не спішать в рідну хату надію вернуть.
Ти заміжня уже, не молися на мене, бо, врешті,
Спогад... Перше кохання... Ніколи його не забуть.
Останній дарунок — фіалки цілунок.
Лелечина доля — даль небесна і воля.
I мамині мальви — то квіти печалі,
А батькові рани — неспокій ночами...
Відлітають літа. Рідна хата онуками повна.
Це багатство моє згодом людям віддам.
I понесуть вони теє слово — мелодії грона
Між музики — мій щемний, п’янкий аромат.
Той перший цілунок — то Бога дарунок,
Мелодія серця зліта в піднебесся.
А мамині мальви — любові то скарби,
А батькові сльози забути негоже...
Ми прилинули знову до тебе, наш друже, у гості.
Посивіли вже скроні та серце палке, молоде.
I здіймалася пісня лелекою ген в високості.
А гітара ридала, бриніла жагуча струна.
Той щедрий дарунок — то музики трунок,
А слова глибінь — то душі широчінь.
I мамині мальви — то мудрості чари.
А батькові руки — їх силу збагнути б...

Дарія ЧУБАТА.

Джерело:
збірка віршів, інтерв’ю, публіцистики «Триєдність», Т., Агенство «Марком», 1999.

[Інф.: 04.06.2013. Оновл.: 04.06.2013]