Статті

Вірші-присвяти обласним організаціям, установам

Тернопільcькій обласній експериментальній школі мистецтв: Ониськів Михайло. Славень (Гімн школи мистецтв)

Тернопільcька обласна експериментальна школа мистецтв

Славень

(Гімн школи мистецтв)

Там, де з майдану стікає Медова,
Де вогник палає і вдень, і вночі,
Ми прикипаєм до отчого слова
І добираєм дієзи в ключі.

Приспів:

Слався, мистецька ти наша родино,
В стінах любові, небеснім теплі.
Ми — твої діти, свята Україно,
Ми — твої квіти на вільній землі.

Скрипка і арфа, бандура й валторна —
То наші сестри, натхнення рушій.
Кожен акорд наш — свята неповторність,
Бо живемо ми із Богом в душі.

Рідний Тернополе в золота шатах,
Не заплямуємо честі твій стяг.
Тут підроста твоя муза крилата —
Вічно зелена галузка життя.

Приспів:

Слався, мистецька ти наша родино,
В стінах любові, небеснім теплі.
Ми — твої діти, свята Україно,
Ми — твої квіти на вільній землі.

* написано 15-18 січня 2009 року.

Поет Михайло Ониськів

Слова Михайла Ониськіва.
Музика Ольги Вішко-Драгомирецької.

Джерело:
Зі стенду в приміщенні школи.

[Інф.: 26.06.2013. Оновл.: 29.06.2014]

Тернопільcькому краєзнавчому музею: Ониськів Михайло. Тернопільcькому краєзнавчому на 85-ліття

Тернопільcький обласний краєзнавчий музей. Площа Героїв Євромайдану, 3, м. Тернопіль

Тернопільcькому краєзнавчому на 85-ліття

Музей мій! Не мертві експонати, —
Ти бережеш нетлінні сторінки.
Дозволь Тебе сьогодні привітати
Від себе, городян і Серета-ріки.

Тут праісторії шляхи порозбігались,
Тут сплять громи, вібрують луни кіс
І загравища дихають із зали,
Які відчуєш через присмак сліз.

Тут щастя вам у вігнуту підкову
На мідній таці піднесе дуліб —
І легко зрозумієш загадкову
Світанну мову неба і землі.

Тут Мить і Вічність обнялись терново,
В побожній тиші — синій Волі птах.
Тут в пошанівку наше рідне слово,
А добрих справ — як зерен в колосках.

Мій Храме Муз! Мій весноокий Доме,
Мій заповіднику і Розуму, й Краси,
В тобі усе відоме й невідоме —
І саме тим цікавий ти єси.

Музейносяйна нині в світі дата,
Приріс я серецм і до вас я звик.
Бо є тут найвродливіші дівчата.
І є тут Яворницький... Венедикт.

Отож тримайтесь! Не за куці гасла.
Хай вас привітно сонце зустріча,
Й пильнуйте, аби не погасла
Вкраїнської Історії Свіча.

[18 травня 1998]

Поет Михайло Ониськів

Михайло Ониськів.

Джерело:
Невідоме

[Інф.: 09.10.2012. Оновл.: 29.06.2014]

Пасічникам Тернопілля: Безкоровайний Євген. Цвітуть казково славні Медобори

Пасіка ПМП «Агрон» с. Товстолуг Тернопільського району. 5 червня 2013 року

У стільники життя

З незапам’ятних часів бджола і людина разом. Обох вирізняє любов до сонця і невсипуща працездатність. Обоє ненавидять трутнів, яких все більшає у вулику життя.

Тернопілля має багаті бджолярські традиції, славилося ще донедавна щедрими медозборами. Багато чого з цих сонценосних надбань нині втрачено. Після необдуманих реорганізацій галузь занепала. Але люди і бджоли живуть. І ті, і ті несуть назбирані на квітах життя золоті меди у стільники України.

У Тернополі два роки тому постав перший в Україні пам’ятник Бджілці-трудівниці. Зініціював його ветеран галузі Омелян Мандзюк, якого бачите на фото. Він же разом із поетом Євгеном Безкоровайним є автором гімну пасічників Тернопілля, музику до якого написав композитор Богдан Іваноньків. Заспівайте сьогодні цю величальну — і вам стане трохи солодше на душі у наші гіркі часи.

Поет Михайло Ониськів

Михайло Ониськів.

Цвітуть казково славні Медобори

Гімн пасічників Тернопілля

Цвітуть казково славні Медобори
У рідній Надзбручанській стороні.
Лише у нас такі чарівні гори,
Що буйноцвітом ваблять навесні.

Приспів:

Медобори — щедрі медозбори,
Слава й гордість наших бджолярів.
Радують наповнені комори
Світлими дарунками садів.

Допоки ще цілують бджоли квіти,
Гармонію в природі бережуть, —
Нам Україна світ-зорею світить —
Благословенна Богом її путь.

Приспів.

Поет Євген Безкоровайний

Слова Євгена Безкоровайного,
музика Богдана Іваноньківа.

Ноти

Ноти пісні «Цвітуть казково славні Медобори». Слова Євгена Безкоровайного, музика Богдана Іваноньківа.

Джерела:
г. «Вільне життя плюс», №62 (15382) від 17 серпня 2012 року; г. «Вільне життя плюс», №65 (15489) від 16 серпня 2013 року; г. «Вільне життя плюс», №65 (15593) від 13 серпня 2014 року.

[Інф.: 17.10.2012. Оновл.: 19.08.2014]

Тернопільському літоб’єднанню: Любарська Леся. Літоб’єднанню – 60

Літоб’єднанню — 60

Тернопільське літературне об’єднання, яке очолює голова Зеновій Кипибіда, відсвяткувало свій шістдесятилітній ювілей.

Багато води витекло за ці роки: мінялися очільники, об’єднання з радістю приймало в свій колектив нових поетів-початківців, які ставали знаними літераторами, проводжало в останню дорогу своїх членів... Жило і живе бурхливим творчим життям, запрошує в гості знаних літераторів, художників, композиторів, сприяє росту початківців. Я зичу літоб’єднанню довгих років процвітання, багато друзів, Божого благословення і дарую ці рядочки.

Шістдесят! То хіба це багато?
Зрілий вік просто, друзі, і все.
У сім’ї літераторів свято,
І про них буду мовить слівце.
Шістдесят? Не скажіть. Це солідно.
А для когось — усеньке буття.
Головне, не проходить безслідно
У словесному вирі життя.
Хтось згадає роки п’ятдесяті,
Тихо скаже: «Було, брат, було!..»
Ми поезії зерна завзято
В душі сіяли, щоб розцвіло.
Шістдесят літоб’єднанню нині...
Початківці тут вчились писать
І збирали слова, мов перлини,
Щоб поетом справжнісіньким стать.
Скільки їх тут вправлялись у слові,
І їх вірші летіли у світ!
Розквітала калинова мова
І плекався поезії цвіт.
Хай святиться любов’ю дорога,
Що поетів до правди веде.
Літоб’єднанню: многая!.. многа!..
Ще попереду років буде.

Поетка Леся Любарська

Леся Любарська.
м. Борщів.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №70 (15182) від 10 вересня 2010 року.

[Інф.: 09.10.2012. Оновл.: 02.09.2014]