Статті

Вірші та пісні про УПА на Тернопіллі

Нестерович Юліана. Воїнам УПА

Вірші та пісні про УПА на Тернопіллі

Воїнам УПА

Я помолюсь за вас, брати і сестри,
За ваші душі люблячі, палкі
І за серця, що не боялись смерті,
За долі, що Вкраїні віддали.

Вам не судилось вирок той почути,
Той грізний вирок вашим всім катам.
Не вдалось душі ваші їм проткнути.
Вони приходитимуть вічно в їхніх снах.

Питатимуть: за що? За що нас вбито?
За те, що неньку вкрили ми грудьми?!
За те, що рідним словом говорити
У вільнім краї мріяли сини?

За що? За що? За що? Яка провина?!
О, спокою не бачити тобі.
Тобі, істото, навіть не людино.
Тобі, тварюко, чуєш? Це тобі!

Ту кров повік, до смерті аж не змити.
Ти вбив дітей. Забрав у них весь світ…
Як ти, вони хотіли довго жити
Без воєн, крові, болю, кривди, бід.

Вони усі, усі — мої герої!
Герої краю, за який злягли.
Дитинство їхнє несло грізну зброю,
А юність несла в вічність хоругви.

На жилах їхніх виросла калина.
Із крові — пломеніє купина.
Я помолюсь за душу України,
В якій утілилась любов їхня свята.

Юліана Нестерович.
смт Гусятин.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №84 (15612) від 17 жовтня 2014 року.

[Інф.: 11.12.2013. Оновл.: 11.12.2014]

Шмігельський Петро. Будуть з нами вічно

Вірші та пісні про УПА на Тернопіллі

Будуть з нами вічно

Церковнії дзвони линуть понад краєм,
Час спливає швидко і роки летять.
Вже багато хлопців серед нас немає,
Та проте в шеренгах їх брати стоять.
Трохи постаріли, трохи посивіли
Від ночей безсонних і важких доріг.
Від вітрів холодних там, де ночі білі,
Їм сріблястий іней та на скроні ліг.
На Волині сурми грали-вигравали,
Бо в ярмі ходити наш народ не звик.
Тут Шухевич й Бистрий за свободу стали
І Степан Бандера — волі провідник.
Літаки літали, нашу землю рвали,
Курявою вкриті поле і шляхи.
Скільки їх лежати юних залишилось,
Знають лиш діброви та старі батьки.
Синьо-жовтий прапор, тризуб гордо сяє.
Тільки в ветерана мучиться душа.
Це людська байдужість вірне серце крає.
Точить, мов залізо сточує іржа.
Не плекаєм мову, розгубилась пісня.
Що до бою звала і до праці теж.
Бережім рідненьких, щоб не було пізно,
Бо чужа «Шарманка» швидко проросте.
Час настав сьогодні для важкої праці,
Кожний мусить бути вчасно у строю.
Не барись ніколи, поспішай, юначе,
Зберегти Вітчизну на віки свою!
Ті, хто в дні свавілля й грозову годину
Захищав свободу рідної землі,
Будуть жити вічно в нашій Україні
Світлом непогасним ранньої зорі.

Петро Шмігельський.
смт Коропець Монастириського району.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №94 (15518) від 22 листопада 2013 року.

[Інф.: 23.06.2014. Оновл.: 23.06.2014]

Івашків Григорій. У рейд

Вірші та пісні про УПА на Тернопіллі

За тебе, свята Україно

У серпні 1944 року в Корсові, частині села Конюхи Ко–зівського району, був сформований курінь «Рена», «Голки». Того ж місяця він почав рейд із с. Конюхів у ліси біля поселення Вулька Бережанського району. Вже у вересні прийняв свій перший бій. Цей вірш присвячую побратимам із цього куреня. Можливо, хтось із них ще живе, а, може, чиїсь внуки чи правнуки згадають своїх рідних-повстанців.

У рейд

Сонце сіло за горою,
Впав вечірній вже туман,
Там готувався до рейду
Загін УПА-партизан.
Стрільці зброю провіряли,
Щоб не підвела у бою.
Йдуть до бою з ворогами
Захищати честь свою.
Думки в кожного тривожні —
Про дім, місто чи село,
Чи батьки ще не в Сибіру,
Не знищено ще добро?
Пройдем селами, містами,
Через поля і ліси
Відплатити кадебістам
За плач, спалені хати.
За знущання над батьками,
Над сестрами й братами,
За принесені всі кривди
Дикими ворогами.
Єднаймося, друзі-браття,
В грізні повстанськії лави,
Щоб звільнити Україну
Із пут орди-навали.

Григорій Івашків.
с. Доброводи Збаразького району.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №82 (15610) від 10 жовтня 2014 року.

[Інф.: 08.12.2012. Оновл.: 08.12.2014]

Івашків Григорій. Єднаймося, друзі, браття

Вірші та пісні про УПА на Тернопіллі

Єднаймося, друзі, браття

Присвячую повстанцям-побратимам
із відділу куреня «Рена» і «Голки»,
що сформувався 1944 р. у Корсові села Конюхи
Козівського району і пройшов рейдом
до села Вульки Бережанського району, де провів перший бій.

Сонце скрилось за горою,
Впав вечірній вже туман.
Там готовився до рейду
Загін УПА-партизан.
Стрільці зброю готували,
Щоб не підвела в бою.
Йдуть на зустріч з ворогами
Захищати честь свою.
Думки в кожного тривожні
Про дім, місто чи село,
Чи батьки ще не в Сибіру,
Не знищене ще добро.
Пройдем селами, містами,
Через поля і ліси
Відплатити кадебістам,
Зайдам з дикої орди.
За знущання над батьками,
Над сестрами, братами,
За спалені, зруйновані хати —
За це ми воювали.
Єднаймося, друзі, браття,
В грізні повстанські лави,
Щоб звільняти Україну
Із пут орди, навали.

Григорій Івашків.
с. Доброводи Збаразького району.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №81 (15505) від 9 жовтня 2013 року.

[Інф.: 28.12.2013. Оновл.: 28.12.2013]

Шмігельський Петро. Бандерівка

Вірші та пісні про УПА на Тернопіллі

Бандерівка

У холодній тайзі, у совєтськім полоні
Я, дочка України, знущання терплю.
На голоднім пайку, у мозолях долоні,
У глибоких снігах зустрічаю зорю.

Тупуватий наглядач грізно блиска очима,
Офіцерськая мразь тягне душу з грудей.
Як то жаль, що нема у руках карабіна,
Лиш ненависть вогнем вилітає з очей.

Бо бандерівка я, із боївок Степана,
Де смерековий гай у підніжжя гори,
Де несуть журавлі у ранковім тумані
І пісні, і любов золотої весни.

Бо бандерівка я, з голубими очима,
Свій люблю рідний край, і Карпати, й Дніпро,
Вірність в серці живе, автомат — за плечима,
Щоби волю забрати не зміг в нас ніхто.

Нас на допит веде по ночах охорона,
А майор шаленіє, піднявши наган.
Там начальство сидить в генеральських погонах
І струною стоїть молодий капітан.

Он шампанське дають і до зради схиляють,
Але відповідь в мене для них лиш одна:
«Ми від вас Україну свою захищаєм,
Щоби вільно віками наша ненька жила».

Петро Шмігельський.
смт Коропець Монастириського району.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №25 (15553) від 2 квітня 2014 року.

[Інф.: 06.08.2014. Оновл.: 06.08.2014]

Пилип’як Степан. Заграва над селом

Вірші та пісні про УПА на Тернопіллі

Заграва над селом

На спомин українським повстанцям.

Коли Сосулівка палала,
Заграва — в небі голубім, —
Приймав я хрещення до бою,
Тривога в серденьку моїм.
Як обступали нас червоні
І «Бистрий» кинув клич «У бій!»,
Ракети ринули у небо,
Кожен заліг в окопчик свій.
Навала сунула червона
І витісняла нас з села.
«Штурмуй ріку!» — наказ подали,
Там бо Кагурова гора!
Ми залягли в густому лісі
І дали відсіч ворогам.
Хоч обступали москалі нас,
Не було страшно нам.
Над нами нісся голос помсти
За рідний край, за нарід свій.
За кров пролиту і за муки
Ми йшли в запеклий бій.
Бо кожен знав, за що воює
І віддає життя своє:
За рідну неньку Україну,
Велику націю, що є.
А бій кипів, неначе пекло,
Де все горить вогнем.
Нічого нам не було чути,
Лиш клич провідника: «Вперед!»
Три дні, три ночі бій гримів
І літаки літали.
Скидали бомби із гори
І з скорострілів в нас стріляли.
Та не здійснилась мрія їх
І відступали вороги.
Лишали все: солдатів вбитих,
Лишали збиті літаки.
У надвечір’ї, після бою,
Коли настала тишина.
Ходили сестри і шукали,
Чи ранених стрільців нема.
Повстанці друзів хоронили
Під Гімн Вкраїни, що гримів.
Хилились сосни аж додолу
І тужно ліс шумів, шумів.
Пройшли роки, десятиріччя,
Могили поросли травою.
Та не забули ми героїв,
Що впали у нерівнім бою.
Теперки ходять на могилу,
І кожен раз з журбою.
А навесні калина зацвіте
І вранці вмиється росою.

Схиляючи голови у жалобі перед світлою пам’яттю побратимів, ніколи не забуваймо про тих, хто віддав своє життя за велич нашої України. Бо вони окропили нашу рідну землю своїми слізьми і кров’ю. Хай буде вічною та присяга: «Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї». Слава Україні!

Степан Пилип’як

Степан Пилип’як,
колишній вояк служби безпеки УПА.
с. Милівці Чортківського району.

-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.
* Бій відбувся 7 травня 1945 р. в с. Сосулівці Чортківського району.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №66 (15490) від 21 серпня 2013 року.

[Інф.: 21.08.2013. Оновл.: 23.06.2014]

Шмігельський Петро. Повстанцям України

Вірші та пісні про УПА на Тернопіллі

Повстанцям України

Біжать роки, як той струмок,
Що витікає в річку,
І нерозривним ланцюжком
В життя лягають стрічку.
Усе буває на шляхах —
І гори, і рівнини,
Та подвиг ваш в людських серцях
Ніколи не загине.
Бо в ті далекі вже роки,
Коли земля горіла,
Щоби свободу зберегти,
Вас звала Україна.
А ви такі ще молоді
Назустріч вийшли долі,
Хоч вам співали солов’ї
Й світили ясні зорі.
На поклик серця і душі
Від рідних і від дому
Ішли повстанці вдень й вночі
Та по шляху крутому.
Бо мужні лицарі були,
Козацького ще роду.
Свободу в серці зберегли
І гідність для народу,
І подвиг той їх боротьби
Під тризубом держави.
Вони зробили, що змогли,
Для нас не ради слави.
Вже синьо-жовті прапори
Над нами майоріють,
А молоді дочки й сини
Зерно свободи сіють.
Стрімкий пливе у вічність час,
Сади цвітуть повсюди,
І світло волі гріє нас,
Ласкає серце й груди.
Прийшла відродження пора,
Прийшла пора творити
І, як вояки із УПА,
Для України жити.

Петро Шмігельський.
смт Коропець Монастириського району.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №94 (15518) від 22 листопада 2013 року.

[Інф.: 23.06.2014. Оновл.: 23.06.2014]

Щербань Михайло. На спомин повстанцям

Вірші та пісні про УПА на Тернопіллі

На спомин повстанцям

16 липня 1944 року в Горошовій Борщівського району пройшов нерівний бій повстанців із червоними окупантами. Тривав він дві доби. Повстанці не здавалися, билися до останнього патрона. Результат протистояння вирішила артилерія: гарматний вогонь сягнув туди, куди не могли дістатися ні гранати, ні кулеметні черги.

На спомин про подвиг односельців і всіх, хто боровся за незалежність України під синьо-жовтим прапором, 14 жовтня 1990 року в Горошовій освятили пам’ятник воїнам УПА. А щороку 16 липня в нас відбуваються поминальні заходи.

Де Дністер круто в’ється,
Піднімає хвилі вгору,
Там сотня «Тополі» б’ється —
Рвуть гармати кам’яну гору.
Рвуть гармати, строчуть скоростріли,
Сотник «Тополя» до бою нас веде.
Він крикнув: «Слава Україні!
Ще не вмерла і не вмре!»
Чує мати голос свого сина,
Що раненим на землю упав,
Він крикнув, щось хотів сказати,
Але ворог вже йому не дав.
Сидить в лісі на калині
Соловей, що пісню щебетав,
Вже не прийде мій миленький,
Що так вірно мене кохав.
Ллються сльози на високі хвилі,
Пригадавши вірні ті слова:
«Може, більше тебе не побачу,
Прощавай, ти моя дорога».

Михайло Щербань.
с. Горошова Борщівського району.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №47 (15471) від 19 червня 2013 року.

[Інф.: 28.06.2013. Оновл.: 23.06.2014]

Шмігельський Петро. Повстанцям Романової долини

Вірші та пісні про УПА на Тернопіллі

Повстанцям Романової долини

21 вересня 1944 року відбувся нерівний бій вояків Української повстанської армії з карателями-енкаведистами. Було це в урочищі Романова долина Монастириського району на Різдво Пресвятої Богородиці. Пам’яті героїв-повстанців, молодих хлопців, що віддали своє життя за незалежність України, присвячую ці рядки.

Понад лісом ранком синім б’ється, в’ється, наче хвилі,
Наче грім той, бій розкатом, наче вітру круговерть,
І гармати звуки линуть у Романовій долині,
Це повстанці за свободу, за життя ідуть вперед.

Між дерев світлим намистом постріл дзвінко раптом блисне,
А за ним із автомата черга довга продзвенить.
Там, на схилах, даль гориста і у заростях тернистих
Світлим полум’ям червоним, наче кров, трава горить.

Рвуться з тріскотом гранати і кричать, біжать солдати,
Чорним коршуном кружляють із зірками літаки.
Сірий дим, неначе шати, став долину покривати.
І піднявшись, йдуть у наступ українські вояки.

І під градом куль свинцевих, багнетів чужих сталевих
Сотник каже: «Нумо, хлопці, землю-матір збережем —
Подолаєм безпощадну, грізну силу цю злорадну,
Що прийшла в наш край, як ворог, із насильством і вогнем.

А за нами в оборону піднімуться мільйони,
Бо не хоче без свободи жити в рабстві наш народ.
Рухнуть тюрми і окови, і співоче рідне слово
Зазвучить у нас повсюди без усяких перешкод!»

І хоч сили в них нерівні, наші хлопці б’ються гідно,
І лунає канонада, шаленіє, як гроза,
У обхід ідуть загони, наче в полі ескадрони,
Бо знайомі всі стежини, кожний явір і сосна.

Захищали рідну хату, рідний край свій, рідну матір,
Щоб під іменем закону не ховались вороги,
Щоб жили усі на волі і цвіла ромашка в полі.
За родину й Україну йшли у бій її сини.

І в години лихоліття у тривожному столітті
Відстояли нашу славу, нашу гідність, нашу честь.
Проти жадібних тиранів не зломились їхні лави,
Бо не скриє темна нічка світло лагідне небес.

Вже упали кривди мури войовничої структури,
Тризуб сяє, як зірниця, і роки нові пливуть.
І у поступі держави ви, хоробрі, поруч з нами,
А за вами молодечі вірні лицарі ідуть.

Як впаде остання брама, що свободу ще тримала,
Добрим словом у століттях жити будете ви знов,
Бо катів не побоялись, серця людям віддавали
І несли народу волю, мужність, правду і любов.

Петро Шмігельський.
смт Коропець Монастириського району.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №4 (15532) від 17 січня 2014 року.

[Інф.: 23.06.2014. Оновл.: 23.06.2014]

Кутрань Микола. Над Горинню скиглила чайка

Вірші та пісні про УПА на Тернопіллі

Із записника повстанця

Над Горинню скиглила чайка

Вже сонце згори спускалось,
Виднілася даль берегів,
Над Горинню скиглила чайка,
А здалеку бір шумів.
Було їх лиш п’ять героїв,
А в десять раз більше катів.
Вони переплили Горинь
І вже були близько хатів,
Як банду уздріли спереду,
Докупки прощатись зійшлись.
В той час кати з дива та люті
На ноги усі піднялись.
Призахідне сонце. Прощались
Село, поле, річка і ліс,
А вітер весняні прощання
В Сибір до родини поніс.
Вони пострілялись, не здавшись,
На службу Москві не пішли,
Зате вороги по смерті
Саджали їм в груди штики.
Герою, мій братіку Ясю,
Життя молоде ти віддав
За волю, за друзів, Вкраїну.
На полі ти слави упав.

Двічі не вмирати

Нумо, хлопці, до зброї,
На герць погуляти, славу здобувати,
Неньку-Україну з кайдан визволяти!
Ой чи пан чи упав — двічі не вмирати.
Як ударим з гаківниць,
Стукнемо з гармати,
Блиснемо шаблями!
Ой чи пан чи упав — двічі не вмирати.
Розіб’ємо ворогів,
Розірвем кайдани,
Наша ненька-Україна
Самостійна стане!
Ой чи пан чи упав — двічі не вмирати.
Нам поможе святий Юрій
І Пречиста Божа Мати
Неньці-Україні волю здобути
І незалежною державою бути!

Дня 28.05.1946 р.

Районний провідник ОУН «Сокіл» Микола КУТРАНЬ.

Надіслав Авксентій Кухарський.
с. Снігурівка Лановецького району.

Джерело:
збірник «За тебе, свята Україно», г. «Вільне життя плюс», №35 (15459) Середа, 8 травня 2013 року.

[Інф.: 09.05.2013. Оновл.: 23.06.2014]