Статті

Вірші-присвяти ЗМІ Тернопілля

Телеканалу TV-4: Мандзій Андрій. Приємні слова про канал TV-4

Тернопілля Тернопільська область

Приємні слова про канал TV-4

Серце мовчить, але до болю радіє,
Прислухається тихо, як місто співає,
Славний Тернопіль з кожним днем молодіє,
Щодня процвітає, живе і буяє.

Пишемо рядки про журналістів милих і завзятих,
Оля і Роман Савуляки працюють щоднини,
На телебаченні здійснюють мрії по дорогах крилатих,
Щоб телеглядачі почули тернопільські новини.

Оксана Габруська, Наталя Стецюк, Олена Шуль,
Тетяна Гриценко, Галина Мацейків працюють плідно
Під керівництвом поважної та чуйної Юлії Винокур —
У ефір надсилають вістки про Тернопіль наш рідний.

Ще Юля Судомир, Марія Пачковська,
Добра й прекрасна Руслана Гриньо,
Володимир Луцишин, Леся Маньковська —
Напевно, щиріших ще не було.

Надія Царик і Ната Бенч — кожна усміхнеться,
Дарія Побер і Анатолій Крохмальний
Програми ведуть від щирого серця,
А Максим Мукомела — спортсмен ідеальний.

Сьогодні каже «дякую» народ,
Який щодня дивиться їх передачі,
Телекомпанія заслуговує почесних нагород,
І їм не треба ніякої віддачі.

Вони щасливі, що люди радіють,
Кожен день, коли для них працює
Велика команда, що співає і мріє:
Тернопілля найкраще їх бачить і чує.

Про добру людину, про щире дитя,
Розкажуть ці люди прекрасні.
У кожну годину всі ми щодня,
З TV-4 живемо, як в казці.

Щоб милозвучні голоси почули
У кожній хаті, в кожній квартирі,
Щоб свято і вдома відчули,
З телеканалом TV-4!

Андрій Мандзій

Андрій Мандзій,
студент Кременецького медичного училища ім. А. Річинського.
с. Золота Слобода Козівського району.

Джерело:
Вірш запропонований автором.

[Інф.: 27.08.2013. Оновл.: 29.06.2014]

ТРК «Такт»: Бугай Богдан. Тернопільській телерадіокомпанії «Такт»

Тернопільській телерадіокомпанії «Такт»

На хвилях «Такту» дух витає,
Злетівши з-понад синіх гір,
І кожне серце він вітає,
Теплом наповнює ефір.

Єднання музики і слова
Долає крицю і граніт.
То ж хай лунають наша мова
І музика на цілий світ.

То ж хай послужить вам тактовність
За міру вищої мети.
Народу нашого духовність
Старайтесь вище піднести.

10. 03. 1997 р.

Богдан Бугай.

Джерело:
поет. збірка «Два крила», Т., «Лілея», 2005.

[Інф.: 08.10.2012. Оновл.: 29.06.2014]

Газеті «Подільське слово»: Васильків Іриней. Знов на обрії «Подільське...»

Газета «Подільське слово» (Тернопільський район)

Знов на обрії «Подільське...»

Знов на обрії «Подільське....»,
Що у п’ятницю приходить,
І в районі Тернопільськім
Читачів своїх знаходить.

Берем до рук провісницю — газету,
Заглибившись в її рядки,
Знаходимо господарські секрети
І новини тижня залюбки.

Біля її незгасного горнила
Стоять невтомні журналісти,
Щоб із сторінок правда говорила,
Наповнена глибоким змістом.

Вона до відома доводить,
Що робим ми і чим жиєм,
Між нами завше вона ходить
Інформаційним носієм.

У ній кросворди на дозвілля
(Це вже тенденція така),
А ще всі таїнства сузір’їв,
Що від Івана Круп’яка.

«Подільське слово» — в кожну хату
Для просвітництва людей!
Спішім зробити передплату
І на наступний рік новий!

Іриней Васильків.

Джерело:
г. «Подільське слово», №50(4893) від 10 грудня 2010 року.

[Інф.: 27.06.2013. Оновл.: 27.06.2013]

Газеті «Русалка Дністрова»: Лепкий Богдан. «Русалка Дністрова»

«Русалка Дністрова»

Перша книжка... Ах! Скільки принади,
Скільки чару і втіхи для вуха!
Хоть кругом шаліє завірюха —
Квіт розвився посеред левади.

Хоть кругом безпросвітна темниця —
З неї воля мов леготом віє,
Хоть докола ніч вуглем чорніє —
З неї сходить порання зірниця.

Перша книжка. Вона коштувала
Стільки праці і стільки зусилля...
О, бурхлива була в Дністрі хвиля,
Як Русалка з глибин виринала!

Богдан Лепкий

Богдан Лепкий.

Джерело:
твори в 2-х тт., т. 1, К., «Дніпро», 1991.

[Інф.: 08.10.2012. Оновл.: 29.06.2014]

Журналу «Тернопіль»: Валєвська Жанна. Зичення «Тернополю»

Зичення «Тернополю»

Ти перейшов холодну мертву зону,
Глибока ніч розбурхує чоло.
Душа згорьована кайданом,
Тернова зірка світить з-під ярма.
Двигтить земля, брукує
твої кроки, не зупинити час,
тебе не зупинить.
Терновий Терну — Сину України,
І вірність мовчазна нових століть.
Спресований до краю попелищем,
жарким вогнем, в’язницею ярма,
Серед облуди москофільства,
Чіпкого лихваря-жерця,
На полі терену кривавім,
породжуєш дитя — Життя, а не раба.

Жанна Валєвська.
м. Київ, «Народна газета».

Джерело:
ж. «Тернопіль», №3 за 1991 рік.

[Інф.: 08.10.2012. Оновл.: 29.06.2014]

Газеті «Ровесник»: Теличин Данило. На Франка, 23

На Франка, 23

Товариству з газети «Ровесник» шістдесятих...

«На Франка, двадцять три...»
Чисті струни.
Редакційної пісні слова
залишила в душі моя юність —
ув очах твоїх досі жива.
Хоч старенької хати немає,
часом скреслено наші сліди,
та місцину ту добре я знаю,
де наш вітер сурмив молодий.
«Де рядки з-під пера, наче птиці»,
де ми всі у строю, ще живі,
і сумні, і усміхнені лиця,
і грушки, наче сонце, в траві.
І суворий, як криця, редактор:
«Не кажіть, в цих рядках є зерно...»
Я там жив,
я там ріс,
я там плакав,
я там пив найсолодше вино.
Товариство веселе, чубате
підпирало зневіру плечем,
Що бучо то було — у тій хаті
час прикрив почорнілим плащем.
Та згадаю, болять наші втрати
ех, Богдане, по соточці — й зась!
Я один прислухаюся, брате,
як тремтить в осоці твій карась.
Розлетілось усе, посивіло,
і газети вже тої нема
Жовте листя надії згоріло,
і підкралася в серце зима.
Не замерз.
Не віджив.
Не розсіявсь.
Не зберіг ні краплиночки зла.
Як надія, в час сумніву гріє
та любов, що мене там знайшла.

Поет Данило Теличин

Данило Теличин.

Джерело:
поет. збірка «Вікно в пережите», Т., «Збруч», 1997.

[Інф.: 08.10.2012. Оновл.: 29.06.2014]