Статті

Вірші та пісні про Тернопілля, Поділля, Волинь, Галичину

Кушнір Іван. Тернопілля моє

Ріка Дністер, Дністровський каньйон поблизу с. Губин Бучацького району. 13 червня 2014 року

Тернопілля моє

(славень)

Тернопілля моє золотисте,
Ти подільского краю земля,
В тобі поле таке колосисте,
Далеч неба без меж голуба.

Приспів:

В тобі святість церков наших щира,
Стрімкі кручі і хвилі Дністра,
Древніх замків таємність і сила,
Медоборів — величність й краса.

В тобі подих незламної волі,
Вишиванки борщівської цвіт,
Ніжний запах волошок у полі,
Журавлів в синім небі політ.

Приспів:

Тернопілля моє, рідний краю,
Я в любові признаюсь тобі,
Милим раєм тебе називаю,
Найгарнішим куточком Землі.

Cлова і музика Івана Кушніра.

Джерело:
Запропоновано автором.

[Інф.: 03.09.2014. Оновл.: 03.09.2014]

Дерій Василь. Тернопільська земле

Тернопілля Тернопільська область

Тернопільська Земле

Тернопільська земле! Мій галицький краю!
Краса твоя щедра та розум ясний.
Тебе я безмежно і щиро кохаю
та чую твій голос веселий, дзвінкий.

Для тебе співає дочка Соломія
і мовить молитву Йосип Сліпий.
У Празі далекій технічна надія —
за променем стежить Пулюй молодий.

Очікує Байду Січ Запорізька,
Курбаса Леся театр привітав.
Із Лепким Богданом еліта вкраїнська,
якій він у спадок талант передав.

Тернопільська земле! Мій галицький краю!
Духовність твоя подивовує світ
і вічні скарби — Зарваниця, Почаїв
ведуть нас до раю півтисячі літ.

Тернопільська земле! Мій галицький краю!
Краса твоя щедра та розум ясний,
Тебе я безмежно і щиро кохаю
та чую твій голос веселий, дзвінкий.

Поет Василь Дерій

Василь Дерій.
м. Тернопіль

Джерело:
сайт г. «Тернопіль вечірній».

[Інф.: 28.10.2013. Оновл.: 22.06.2014]

Тройчак Марія. Лемківщина, Тернопілля... (пісня)

Тернопілля Тернопільська область

Лемківщина, Тернопілля...

(пісня)

У десятки країн мене доля щаслива водила,
Поклонялася гробу Господньому, в Люрді була...
Та постійно у помислах — рідна моя Україна,
Вона світить мені, мов незгасна надії зоря.

Приспів:

Лемківщина, Тернопілля —
Це життя мого двокрилля.
Богомилля, богомілля —
На здоров’я всім надія!

Як лелеки вертають до свого гнізда з далечіні,
Так додому завжди поспішала і я звідусіль.
Не змовкали у серці народні пісні солов’їні,
Озивалась Вітчизна моя із садів та з полів.

Приспів.

Вишиванка надійним для мене була оберегом,
І вже знає Європа вкраїнське оте вишиття...
А я прошу щодня милосердя Господнього з неба,
Не для себе — хай буде щаслива країна моя!

Приспів.

Слова Марії Тройчак.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №10 (15538) П’ятниця, 7 лютого 2014 року.

[Інф.: 22.06.2014. Оновл.: 22.06.2014]

Мельничук Богдан. Тернопілля державницьке

Тернопілля Тернопільська область

Тернопілля державницьке

Чому так трапилось —
                     історії секрет,
Що шлях пройшла
              з далекого Трипілля, —
Імен достойників
              державницький букет
Пов’язаний
              із нашим Тернопіллям.

Тут Вишневецький-Байда
                     пив із джерела,
Щоб на Січі
              достатньо мати сили,
Міцніла в краї
                     Наливайкова рука,
Нещадно ворогів
                     в бою косила.
Хмельницького росли
                     козацькії полки,
Вклонивсь Мазепа
                     сивим Бережанам,
Де потім полягли
                     стрільці-січовики
Довкіл Лисоні в герці
                     з москалями.

Тут поєдналися Волинь,
                     Галичина,
І в край, де котять
                     води сиво-сині
Дністер, і Збруч, і Стрипа,
                     доля привела
Грушевського.
              Сюди приїхав Симон.

Бандера юний
              набирався в нас снаги,
Шухевич у лісах
                     провадив збори,
І рвала вольності ріка
                     тут береги,
Здіймався гнів
              понад Карпатські гори.

Продовжим гідно
              естафету ми свобод, —
Ростуть в нас
              послідовники Донцова,
Що захистять, як доведеться,
                     наш народ,
Врятують рідну мову
                     калинову.

-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.
* ...понад Карпатські гори — (в г. «Свобода»)
* ...над гори Медобори — (в збірнику «Славень Тернополю»)

Поет Богдан Мельничук

Богдан Мельничук.

Джерело:
г. «Свобода», №68(2798) від 23 серпня 2013 року.;
Славень Тернополю: поезія, графіка. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2013. 124 с., іл.

[Інф.: 23.09.2013. Оновл.: 22.06.2014]

Намісняк Юрій. Моє Тернопілля

Тернопілля Тернопільська область

Моє Тернопілля

Омріяний краю, моє Тернопілля,
До тебе я серцем приріс.
Чарівні пісні твої змалку співаю,
Від щирого серця, з натхненням до сліз.

Краю мій коханий, миле Тернопілля,
Серцем і душею я в тобі живу.
Я тут народився, тут мужнів і діяв,
Тут впаду навічно в росяну траву.

Юрій Намісняк.
м. Тернопіль.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №99 (15523) від 11 грудня 2013 року.

[Інф.: 22.06.2014. Оновл.: 22.06.2014]

Бастюк Богдан. Там скло ріки під зорями полискує...

Тернопілля Тернопільська область

* * *

Там скло ріки під зорями полискує,
Там ніч хлюпоче попід берегами.
Під Чорних Лоз хітливою колискою
Дріма багато літ Великий Камінь.

Відпочиває, наче чоловік,
Мов бранець, що склепив з безсилля вічі.
Там віриться, що зсовується вбік
Те брилище й шумить вода у вічність.

З високого камінного плеча
Серету, зеленавого відколи...
Там світиться до сивого Збруча
Тернополя обличчя відмолодле.

І над усім отим, неначе сни
Глибокі, нерозгадані, пророчі,
Пливуть весни п'янкої й восени
Василька з Теребовлі в далеч очі.

Не гнівайсь, князю, що не так пече
Мені твій біль, що думка — не про тебе.
Ввібрала вічність тисячі очей,
Тому таке високе наше небо.

В ріллі не спить коріння тисяч рук,
Що з них і воля краю, і онова.
Пливуть вінки по Липі, по Дністру,
Трава довкруж хвилюється шовкова.

А даленіє пісня — отоді
Посіву й жнива ширшає загінка
Над берегом, де — Камінь у воді тяжкий...
Тяжкий, неначе дума чоловіка.

Поет Богдан Бастюк

Богдан Бастюк.

Джерело:
Славень Тернополю: поезія, графіка. — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2013. 124 с., іл.

[Інф.: 31.08.2013. Оновл.: 22.06.2014]

Зозуляк Євген. Тут було Трипілля

Тернопілля Тернопільська область

Тут було Трипілля

Їду у неділю
Я по Тернопіллю —
Від села до міста,
З міста до села.
Тут було у часі
Давньому Трипілля,
І його культура
В цих місцях цвіла.
Що було — минуло,
В землю потонуло,
Та земля надійніш,
Ніж архів, бува.
Археологічні
Знахідки ці вічні,
В них лице епохи
Зримо ожива.
Оживають давніх
Глечиків орнамент,
І пшеничні зерна —
Не здолав їх тлін.
І встає Трипілля
Чинно перед нами
З-під землі на зріст свій
Викопаних стін.
Їду Тернопіллям,
У думках — Трипілля
Й триполяни — люди
Давніх тих часів.
І думок свавілля:
Що залишим після
Себе для нащадків,
Як лишили предки
Наші для віків?

Поет Євген Зозуляк

Євген Зозуляк.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №33(14937) від 26 квітня 2008 року.

[Інф.: 22.06.2014. Оновл.: 22.06.2014]

Баліцька Марія. Гімн Тернопіллю

Тернопілля Тернопільська область

Гімн Тернопіллю

Горнеться до берегів Серет
Поміж пахучих корніців аїру,
А вода біжить собі вперед,
Затаївши в краплях сяйво миру.
Понад краєм — світлі потічки
Множать силу ніжного Серету...
А у травах — мудрі світлячки
Редагують сонячні сонети.
Цвіркуни до музики взялись —
На порозі Літове весілля...
Щастя співом окриляє вись —
Гімн Земля співає Тернопіллю.

-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.
* У газеті вірш опублікований під неправильним заголовком «Гімн Тернополю».

Поетка Марія Баліцька

Марія Баліцька.

Джерело:
«НОВА Тернопільська газета», №25(664) від 3-9 липня 2013 року.

[Інф.: 31.08.2013. Оновл.: 22.06.2014]

Гардецький Любомир. Тернопілля

Тернопілля

Тернопільщино, ти — найкраща в світі
Ти в Новому і у «Майбутньому Завіті»
Легенькі повені лиш. Землетруси тут незнані
Вже не кажу я про тайфуни, чи цунамі
Ми не дамо, щоб хтось прийшов сюди незваний
Наша земля, наш рідний «край обітований»

Любомир Гардецький

Любомир Гардецький.
м. Тернопіль.

Джерело:
Вірш запропонував автор.

[Інф.: 16.06.2014. Оновл.: 16.06.2014]

Пожарнюк Лариса. Поділля

Тернопілля Тернопільська область

Поділля

Моє Поділля рідне, золоте,
Лелечий край Кармелюка і Гонти.
Моя колиска. Мій тут син росте,
Йому належиться землі священний подих.

Шляхетний край, що мальвами цвіте…
Струнка постава у моєї доні:
Від Роксолани передалось те,
Що подолянки славляться красою.

Співочий край. Тут жайворон в житах
І соловейко в небі, й моя юність.
Моє Поділля, у твоїх руках
Моєї долі кришталеві струни.

Цвіти, мій краю! В людях розквітай!
Мені судилось жити на Поділлі,
Де Медобори, де садів розмай,
Де миле серцю славне Тернопілля.

Лариса Пожарнюк.
с. Пробіжна Чортківського району.

Джерело:
г. «Вільне життя плюс», №54 (15478) П’ятниця, 12 липня 2013 року.

[Інф.: 12.07.2013. Оновл.: 22.06.2014]