Статті

Жнибороди-Вірші та пісні про село

СТРІЛЕЦЬКА Ганна. ДЗВІН НОВИЙ ДО ХРАМУ КЛИЧЕ

ДЗВІН НОВИЙ ДО ХРАМУ КЛИЧЕ

На Великдень мешканців Жнибородів Бучацького району вперше скликав до православного храму новий дзвін, який придбали і встановили коштом церкви та родини Паславських. Цій події присвятила вірш жителька села Ганна Стрілецька.

У Жнибородах на Великдень
Дзвони задзвонили.
Кінець війні християнській
Тим проголосили.

Подвійне у нас торжество
Мирно ми святкуємо.
Всі образи враз забулись,
Зла в нікім не чуємо.

Вже давно так мелодійно
Дзвони не лунали,
Світлу, радісну сторінку
Ми в своє життя вписали.

Щоби діти наші знали:
У вірі своїй ми не впали,
Нас Христос усіх зібрав,
В нагороду дзвін нам дав.

Тож він буде нам дзвонити,
Буде всіх зі сну будити,
Буде в храм усіх скликати,
Щоб життя не згайнувати.

Ганна Стрілецька

Ганна СТРІЛЕЦЬКА.
с. Жнибороди Бучацького району.

Джерело:
г. «Свобода», №?? від ??.??.????.

[Інф.: 04.12.2008. Оновл.: 05.09.2012]

ВАСИЛЕЧКО Микола. РІДНЕ СЕЛО

Село Жнибороди Бучацького району

РІДНЕ СЕЛО

І варіант

У казковому полоні
мавки Стрипи і Дністра,
де веселки роси ронять,
народивсь я й виростав.
Тут, на пагорбах лісистих,
розлилось моє село
і мене по росах чистих
світом дивним повело.
Тут мого дитинства роки
заколисував струмок,
першого кохання кроки
не виходили з думок.
Дивосвіт краси природи —
я з колиски спрагло пив,
село рідне, Жнибороди,
усім серцем полюбив.
Де вмивається росою
білопінний цвіт садів,
буйноранньою весною
я сміявся і радів.
Серед літа запашного
і осіннього вогню,
снігу білого ясного
з того часу я горю.

Микола ВАСИЛЕЧКО.

Джерело:
г. «Нова доба», №28(???) від 16 липня 1999 року.

ІІ варіант (для жіночого виконання)

(пісня)

У казковому полоні
мавки Стрипи і Дністра,
де веселки роси ронять,
народилась, виросла.
Тут, на пагорбах лісистих,
розлилось моє село
і мене по росах чистих
світом дивним повело.

ПРИСПІВ:

Тут мого дити-дитинства роки
заколисував струмок,
першого коха-кохання кроки
не виходили з думок.
Дивосвіт краси природи —
Ще з колиски я пила,
село рідне, Жнибороди,
усім серцем полюбила.

Де вмивається росою
білопінний цвіт садів,
буйноранньою весною
світ сміявся і радів.
Серед літа запашного
і осіннього вогню,
снігу білого ясного
з того часу я горю.

ПРИСПІВ.

переробка і музика: Роман ЩОТЧУК.



Відео

Тривалість: 6 хвилин 11 секунд.

Посилання на відео на каналі YouTube



[Інф.: 2007. Оновл.: 06.09.2012]

ФІЗЬО Наталя. “Я вдячна,Боже, що народилась тут...”

Село Жнибороди Бучацького району

* * *

Я вдячна, Боже, що народилась тут —
на рідній, милій, щедрій Україні!
Що виросла і прислужусь Тобі,
бо Ти нам дав покликання людини.

Я вдячна, Господи, ще за дари Твої
за те, що можу бачити красу природи.
А ще вклоняюсь низько до землі
за найпрекрасніші, співучі ЖНИБОРОДИ!!!

Наталя ФІЗЬО.

Джерело:
з профіля Вконтакті.

[Інф.: 06.09.2012. Оновл.: 06.09.2012]

ВАСИЛЕЧКО Микола. В ОАЗІ КАЗКОВІЙ ПРИРОДИ

Село Жнибороди Бучацького району

В ОАЗІ КАЗКОВІЙ ПРИРОДИ

У кожного доля своя є,
Та, хто ким і де би не був,
Про рідні краї пам’ятає,
Стежину в село не забув.

В оазі казковій природи
Між буйних зелених лісів
Є наше село Жнибороди
В когорті містечок і сіл.

І доля — неначе в людини:
Є все тут — і радість, і сум...
Село наше кожної днини
П’є щедру небесну красу.

Якщо Ви далеко чи ближче
Від нашого краю й села,
Якщо Ви у нас не були ще —

Ласкаво запрошуєм Вас!

2007 р.

Микола ВАСИЛЕЧКО.

Джерело:
з рукопису.

[Інф.: 2007. Оновл.: 06.09.2012]

ВАСИЛЕЧКО Микола. “Стрипа в Дністер влива нестримні води...”

Село Жнибороди Бучацького району

* * *

Стрипа в Дністер влива нестримні води,
На берегах росте зелений ліс,
А на узліссі рідні Жнибороди, —
Там народивсь я і з дитинства ріс.

Долав шляхи від школи і додому
І знов до школи стежечка вела.
Хоч відчував і прикрощі, і втому,
Знання я пив, немовби з джерела.

Моє село навчило усміхатись,
Але й навчило плакати мене,
Тут я збагнув, що треба шанувати,
І ця любов, я знаю, не мине.

Йому в офіру я дарую вірші,
Дарую все, що маю, що здобув,
Життя іде, чи краще, а чи гірше —
Я про своє коріння не забув!

Згадайте й ви своє село чи місто,
І пам’ятайте: краще все — своє!
І хай цей спогад у спекотне літо
Дощем рясним у серце вам проллє.

Микола ВАСИЛЕЧКО.

Джерело:
з рукопису.

[Інф.: 2008. Оновл.: 06.09.2012]

ВАСИЛЕЧКО Микола. ВЕСНА У ЖНИБОРОДАХ (пісня)

Село Жнибороди Бучацького району

ВЕСНА У ЖНИБОРОДАХ

(пісня)

Знов у Жнибороди
Бузьки прилетіли
І принесли гордо
Весну на крилі.
Зеленіють знову
Ліс, Чигор і Провал,
Розквітають вишні
В рідному селі.

ПРИСПІВ:

Моє село — то Жнибороди,
Моє село — дитинства край.
Тут навкруги — краса природи,
І серцю тут неначе рай.

Вугор, Ковалівка,
Ринок, Соловійка,
Польова далека,
П’ятихатки тут:
Вулиці знайомі
Кожному відомі
Білопінним цвітом
На добро цвітуть.

ПРИСПІВ.

З Вірлиськ на Долину
Поглядом полину,
Там на травах ніжних
Виграва роса.
Ви погляньте, друзі,
У діброві й лузі,
Наче дар від Бога,
Неземна краса.

ПРИСПІВ.

5 травня 2010 р.

-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-
* Вугор, Ковалівка, Ринок, Соловійка, Польова, П’ятихатки — вулиці і кутки села.
* Чигор, Провал, Вірлиська, Долина — урочища біля села.

Микола ВАСИЛЕЧКО.

Джерело:
з рукопису.

[Інф.: 05.05.2010. Оновл.: 06.09.2012]

ВАСИЛЕЧКО Микола. РІЗДВО У РІДНОМУ СЕЛІ

Село Жнибороди Бучацького району

РІЗДВО У РІДНОМУ СЕЛІ

(пісня)

Сніги такі, що замело дороги,
Чи з Берем’ян, чи їхати з Дуліб,
Та ми прийшли до рідного порога,
Щоб скуштувати цей різдвяний хліб.

Із Бучача, Тернополя і Львова
Зібрались односельці до куті.
І коляда полинула святкова,
Щоб легше всім любилось у житті.

ПРИСПІВ:

Святе Різдво у рідних Жнибородах
З’єднало знов родини за столом.
І хай там сніг чи сонячна погода —
Пастирка галасливо йде селом.

У день такий ще варто нам згадати
Про батьківщину прадідів своїх:
Надсяння край, прості лемківські хати,
І час, як звідти виселяли їх.

Із П’яткової люди й Одрехови,
З Радеви, а з Посади — цілий гурт,
Із Бушковичів їхали й Ганчови,
Зазнавши і наруги, і тортур.

ПРИСПІВ.

В селі вже поріднились покоління
І виросло пагілля молоде,
І вже глибоко в цій землі коріння,
Широка крона у верхів’я йде.

Та не цурайтесь, люди, свого роду,
Традиції столітні бережіть,
І в Україні, в наших Жнибородах
У мирі та у злагоді живіть.

ПРИСПІВ.

18-19 грудня 2010 р.

Микола ВАСИЛЕЧКО,
музика: Роман ЩОТЧУК.

Джерело:
з рукопису.



Відео

Тривалість: 3 хвилин 48 секунд.

Посилання на відео на каналі YouTube



[Інф.: 19.12.2010. Оновл.: 06.09.2012]