Статті

Вірші-присвяти Любові Гонтарук

САЧКО Ярослав. ЗИМОВИЙ САД

Любов Романівна ГОНТАРУК

ГОНТАРУК Любов Романівна
поетка, педагог
(21.09.1947, с. Малий Кунинець Збаразького району)

ЗИМОВИЙ САД

Любові Гонтарук

З надр Геї «Джерело»* тече.
У «Білий день»* воно впадає.
Я «Сім хвилин»* Твоїх спиваю,
а «Подив»* — поглядом пече.
В Твоїх руках зоря цвіте.
Хлюпоче в джерелі, радіє,
й ніхто, Ти чуєш, не посміє
злякать купання золоте.
В душі Твоїй душа моя
тремтить з любові, буревійно.
Свавільно, мрійно, дико, рвійно
несе в любов нас течія.
Зимовий сад лише для двох...
Нас накриває листям фікус
й бере нас під свою опіку.
Вже й соловейка чути: «тьох!»
Гаряча ніч... Ти не забудь,
як ми ховалися під віти.
Хай рік минає і століття,
а Ти для мене завше будь.
З надр Геї джерело тече.
У білий день воно впадає.
Я сім хвилин Твоїх спиваю
з Твоїх зволожених очей,
а Гнізна вічністю тече.

-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.-.
* Збірки поезій Любові Гонтарук.

Ярослав САЧКО.

Джерело:
поетична збірка «Ломикамінь», Т., «Лілея» 2008.

[Інф.: 11.06.2013. Оновл.: 11.06.2013]