Статті

БУДНИЙ Степан. “За мною верби плачуть над Серетом...”

Поет Степан Будний

Степан БУДНИЙ

(23.08.1933, м-ко Струсів Теребовлянського р-ну — 22.06.1958, м. Тернопіль, похований у Струсові)


* * *

За мною верби плачуть над Серетом
І береги з високим очеретом.

Цвітінням білим зацвіла ожина,
Де отчий дім, де матінка єдина.

Її втішають добрії сусіди:
«Вже скоро син, вже скоро син приїде».

А я лиш нишком плачу опівночі
І від людей ховаю мокрі очі.

Та в рідний край мене діброви кличуть,
І добрих літ мені зозулі зичуть.

Бо ж білим цвітом зацвіла ожина,
Де отчий дім, де матінка єдина.

да17.V.1958татвору

Степан БУДНИЙ.

Джерело:
ж. «Тернопіль», №5-6 за 1994;
поет. збірник «Син землі», Львів, «Каменяр», 1997.

[Інф.: 07.08.2008. Оновл.: 30.09.2012]